Літопис Самовидця/На початку року 1649
| ← Война самая року 1648 | Літопис Самовидця На початку року 1649 автор: Анонім |
Починается война Збаражская року 1649 → |
Джерело: Літопис Самовидця. видання підготував Я. І. Дзира. — Київ: «Наукова думка», 1971. — 208 с. litopys.org.ua  Стаття у Вікіпедії |
На початку року 1649[1] [ред.]
О Рождестві Христовом присилает король его милость послов своїх великих, тоест[2] князя Четвертенского и пана воеводу киевского [3] Адама Киселя з иншими панов благочестевых в поселстві до гетмана Хмелницкого й усего войска запорожского. Задля которих приходу зложил раду гетман Хмелницкій в Переясловлю и там по Рождестві Христовом приехал зо всіми полковниками и сотниками. И там, в Переясловлю, в той раді отдавали панове послове королевскіе[4] при поселстві привилей на волности и булаву, и бунчук, корогов, бубни, знаки войсковіе от короля его милости, хотячи упокоїти тую войну. Тамже и послове от короля венґерского на той же раді были: так зараз по усіх землях слава козацкая и Хмелницкого пойшла, же монархи разніе отзивалися з приязню и подарки присилали, бо послове от его царского величества з Москви, от господарей волоского, мултянского з великими подарками почали приходити, що до болшаго заятрення и пихи гетмана Хмелницкого побужали, и задля того слушной згоди з монархою полским, як з паном своїм, не чинил, бо принявши послов великих короля его милости и тіе клейноти войсковіе, и подарки великіе, отправил тих послов з честю, обецуючися усе ведлуг жадання короля его милости учинити и тоей войни понехати, тилко жебы при стародавных волностях своїх козацких зоставати[5]. Але тут зараз высилает своїх послов в Крим, вытягаючи самого хана зо всіми ордами в нашу землю, що хан рад[6] учинил на оного жадання — зо всіми ордами кримскими, білагородскими, нагайскими, черкескими, незличоними силами витягнул навесні до Хмелницкого на спустошення християнства.
Примітки [ред.]
- ↑ У виданні Бодянського і в списку Судієнка: «В началі»
- ↑ У списку Судієнка і у виданні Бодянського: послідовно «тоесть», «есть» з м’яким знаком, у списку Козельського, мабуть, з кінцевим твердим «ъ», за списком Іскрицького ’ літери «ст» виносні, без кінцевої позначки твердості чи м’якості.
- ↑ У виданні Бодянського і в списку Судієнка: «примерки»; у списку Козельського: «проморки».
- ↑ У літопису Граб’янки і праці Рігельмана названо імена: М’ясковський, Григорій Кисіль, Ян Зеленський та інші
- ↑ У виданні Бодянського і в списку Судієнка: «зоставали»
- ↑ Там же: «В чем хан рад и».
