Неаполітанська тарантела

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Неаполітанська тарантела

(музика Д. Россіні, вірш К. Пеполи)

Гей, сюди!
Тут - тарантела!
Місяць - сяє, час - не жде!
Й перша скрипка а капела
Свою партію веде!
Тоньо, дід, - чечітку вшпарив:
“Так-так-так!..” — й здаля - чутно!

Звідусюди мчаться пари,
Всі ми в русі - заодно!
Пристрасть в серці закипіла:
Та - жвавіше, ну ж бо, гей!
Тарантела захопила
І дорослих і дітей!
Гей, музики, грайте - престо!
Юність - прагне і цвіте,
Все - від серця: посміх, жести,
Бестурботні фуете!
Ну, жвавіш! Ну, жвавіш!
Звідусюди мчаться пари,
Ну, жвавіш! Ну, жвавіш!
Вихрем крутяться давно!
В танці - пари, в танці - пари,
З ними - юність, що - цвіте!
Ля! Ля ра - ля ра, ля-ра-ля-ля ра!
Ла-а! Ля ра - ля ра - ля ра ля - ля-ра,
Ля - ра! Ля-ра — ля-ра - ля ра ля-ля ля -
Ля-а! Ля-ра - ля-ра,
Ля-ля - ля-ля - ра-ля!
-Гей, синьоре!
Чи - завгодно
Вам - огузком потрусить?
Чи - свій сан - в юрбі народній
Боїтесь ви загубить?!
Гей, музики,
Грайте - престо!
Юність - прагне і цвіте,
Все - від серця: посміх, жести,
Бестурботні фуете!
в танці - пари,

Як у вихрі кожна пара,
Вже не всидять і старі,
Тоньо - також не бездара
Із старенькою Марі!
Що тут скажеш? Скрипки - грають,
Юність - прагне і цвіте,
Юні мають те, що - мають:
Викрутаси - фуете!
Ну, жвавіш! Ну, жвавіш!
Звідусюди мчаться пари,
Ну, жвавіш! Ну, жвавіш!
Вихрем крутяться давно!
В танці - пари, в танці - пари,
З ними - юність, що - цвіте!
Ля! ля ра - ля ра - ля-ля-ля - ля-ра!
Ля-а! ля-ра - ля-ра - ля ра
Ля-ра! ля ра - ля ра - Ля-а!
Ля-ля - ля-ра, ляляля ля - ра-ля!