| ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО РОБОТИ
— Грицю, Грицю, до роботи! -
В Гриця порвані чоботи…
— Грицю, Грицю, до телят! -
В Гриця ніженьки болять…
— Грицю, Грицю, молотити! -
Гриць нездужає робити…
— Грицю, Грицю, врубай дров!
— Кахи-кахи! Нездоров…
— Грицю, Грицю, роби хліб!
— Кахи-кахи! Щось охрип…
— Грицю, Грицю, до Марусі!
— Зараз, зараз, уберуся!
— Грицю, Грицю, хоч жениться?
— Не можу одговориться!
— Грицю, Грицю, кого взяти?
— Краще Галі не зіскати!
— Галю, серденько моє,
Чи підеш ти за мене?
Стидкий, бридкий, не люблю
І за тебе не піду!
|
ІШОВ МИЛИЙ ГОРОНЬКОЮ
Ішов милий горонькою,
Мила — під горою,
Зацвів милий роженькою,
Мила — калиною.
Ой ти живеш на гороньці,
А я під горою.
Чи ти тужиш так за мною,
Як я за тобою?
Ой коли б ти так нудився,
Як я за тобою,
Жили б, жили, моє серце,
Як риба з водою!
Рибалочка по бережку
Та рибоньку вудить,
А милая по милому
Білим світом нудить.
Рибалочка на човнику
Все рибоньку ловить,
А милая по милому
Білі руки ломить.
Рибалочка по бережку,
Як горлиця, б'ється.
А милая по милому,
Як ластівка, в'ється.
|
ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Богу помолися.
Стоїть місяць над горою,
Та сонця немає,
Мати сина в доріженьку
Сльозно проводжає.
— Прощай, милий мій синочку,
Та не забувайся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся!
— Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось кінь мій вороненький
В воротях спіткнувся.
Ой Бог знає, коли вернусь,
У яку годину.
Прийми ж мою Марусеньку,
Як рідну дитину.
Прийми ж її, матусеньку,
Бо все в божій волі,
Бо хто знає, чи жив вернусь,
Чи ляжу у полі!
— Яка ж бо то, мій синочку,
Година настала,
Щоб чужая дитиночка
За рідную стала?
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі…
|
КОТИЛИСЯ ВОЗИ З ГОРИ
Котилися вози з гори, та в долині стали,
Любилися, кохалися, та вже перестали.
Любилися, кохалися, щоб мати не знала,
Не дай Боже розійтися, як та чорна хмара.
Чорна хмара розійдеться, і дощу не буде,
Ми з тобою розійдемось — любощів не буде.
Ой у полі конопелька, верхи зелененькі.
Покидає милий милу — вороги раденькі.
Не тіштеся, воріженьки, не тіштеся з того,
Коли буде Божа воля, то буду я його!
|
ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки — чарівниці.
Котра дівчина чари добре знала,
Вона ж того Гриця та й причарувала.
Інша дівчина чорнобровая,
Та чарівниченька справедливая.
У неділю рано зілля копала,
В понеділок - переполоскала,
Як прийшов вівторок — зілля ізварила,
У середу рано Гриця отруїла.
Прийшов четвер - Гриць уже помер,
Прийла п'ятниця — поховали Гриця.
А в суботу рано
Мати дочку била:
— Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?
— Ой мамо, мамо, жалю в Вас не має...
Нехай же Грицько нас двох не кохає!
Нехай не буде ні тій, ні мені,
Нехай дістанеться та й сирій землі.
Така тобі, Грицю, за теє відплата -
З чотирьох дощичок темненька хата…
|
