Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/216

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Ж.

Жеретія  —  змія, що на дерева лазить.

Жлукто  —  кадка, в котрій парять плаття.

Жупан  —  кафтан.

„Журавель“  —  танець.

З.

З плигу збитись  —  не знати, що робити; збитись з пантелику.

Закамешитись  —  поспішатись.

Закарват  —  відворот рукава.

Закоморки  —  закаулки.

Засталитися  —  забезпечуватися, ласки запобігати, підлещуватись.

Затемперовать  —  загострити олівець, застругати перо.

Затьору дать  —  одразу вбити.

Заушниця  —  сережка, опух за ухом.

Зашморг  —  петля.

Зевес (Юпітер)  —  найвищий бог у Греків і Римлян.

Зефир  —  син Астрея і Еос, лагідний вітер.

Зикратий  —  кінь з очима не до масти (зиркатий).

Зовиця  —  золівка.

„3уб“  —  танець.

Зубці  —  страва з ячмінного зерна, каша.

Заюрити  —  розпустуватися, вигадки, вигадувати.

И, І, Й.

Индик  —  домашня птиця.

Интеллиґатор (нім. Introligator)  —  переплетчик.

Івашки, Мильці, Пушкарівка, Будища, Горбанівка  —  все села навкруги Полтави (прим. Котляревського).

Іда  —  гора у Західній Малій Азії.

Ізконебе  —  іскони бо, тоб-то здавна.

 

194