Сумне моє серденько трудне (Гейне/Леся Українка)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до: навігація, пошук
Сумне моє серденько трудне
автор: Генріх Гейне (1797—1856)
Мова оригіналу: німецька. Назва в оригіналі: Mein Herz, mein Herz ist traurig Перекладач: Леся Українка, 1890
З циклу «Поворіт додому», зб. «Книга пісень». Створення: 1823—1824, опубл.: 1827. Джерело: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 148 – 166.  


III.


Сумне моє серденько трудне, –
Довкола все раде весні;
Стою, прихилившись до липи,
На замковій стрімкій стіні.

Глибоко в долині блакитна
Спокійная річка біжить;
Там хлопчик пливе у човенці,
Закинувши удку, й свистить.

Довкола розкинулись мило
Барвисті дрібні береги,
Домочки, й садочки, і люди,
Отари, і луки, й луги.

Дівчата перуть собі хустя,
Веселий їх гурт гомонить;
З лотоків летять діаманти,
Млиновеє коло шумить.

Он сіра старезна в’язниця,
Хатина при їй вартова;
Увесь у червоному хлопець
Рушницю свою набива.

Він ходить; по сталі рушниці
Проміння іскриться ясне;
Він честь віддає мені нею, –
Ох, краще б застрелив мене!