Wikisource:Портал спільноти
[ред.] Проблема дизамбігів
Уже давно думав над проблемою багатозначних назв. Власне, питання в тому, чи правомірне існування у Вікіджерелах статей-дизамбігів. У енциклопедії вони можуть бути, позаяк там мають широку перспективу розширення. Тобто в енциклопедії ми, в принципі, описуємо різні поняття. Тут же подаємо сирі джерела, й аби не засмічувати простір, статей-дизамбігів, як на мене, не повинно існувати. Власне, бачу тут три варіанти вирішення цього питання:
- все ж залишити статті-дизамбіги (на кшталт Доля - список художніх творів, які мають назву "Доля"; в принципі, можу стосуватися і документів, різного роду законів, хоча я не можу привести прикладів)
- вилучати статті-дизамбіги - усі назви, які містять шукане слово будуть у результатах пошуку ставити на перші місця
- залишати "м'які перенаправлення" на Вікіпедію - не про всі художні твори можна писати статті, проте позаяк багатозначними є переважно широковживані слова, у Вікіпедії до назв художніх творів можуть ще додатися й інші назви та поняття.
Є ще четвертий, менш ймовірний та й не дуже раціональний варіант - перенесення такого роду статей у окремий простір. Але для того треба буде замовляти його на баґзіллі, а там до таких речей не дуже охочі (он простір Wikisource уже тиждень перейменовують)...
Отож, прошу ласкаво спільноту висловити свої думки з того приводу --Tomahiv 00:28, 26 березня 2010 (UTC)
- Не бачу жодної специфіки щодо дизамбігів у Вікіджерелах. Тобто підтримую перший варіант "все ж залишити статті-дизамбіги" і не розумію "статей-дизамбігів… не повинно існувати". Тобто як у Вікіпедії омоніми описуємо дізамбігами, так і у Вікіджерелах те саме. --pavlosh 15:09, 26 березня 2010 (UTC)
- Можливо, не розумію суті проблеми, але мені здається найбільш підходящим перший варіант. --Mr.Rosewater 15:32, 6 березня 2011 (UTC)
[ред.] Твір/розділ чи Твір (розділ)
Шановні Вікіпедисти, через те, що планую наступним часом активно зайнятися Вікітекою, хотів одразу обговорити частину "за" і "проти". Назви розділів у творах, щоб уніфікувати пропоную брати у дужки. Як на мене, то більш естетично. --ДмитрОст 13:57, 21 березня 2010 (UTC)
Проти За отим / традиційно закріпилося позначення ієрархії. Якщо у нас кількарівневий поділ на розділи, то зручніше це написати Твір/Глава/Розділ, ніж Твір (Глава (розділ)). Окрім того, якось треба позаначати багатозначність. Наприклад, творів з назвою Колискова є багато, тому, коли маємо на увазі "Колискову" Лесі Українки, назвемо статтю Колискова (Леся Українка). Бо інформація в дужках - додаткова, уточнююча. Не будемо ж ми уникати багатозначностей за допомогою назв типу Колискова, Леся Українка, бо коми, в принципі, часто використовуються у назвах літературних творів. До того ж, у іншомовних Вікіджерелах пішли саме цим шляхом (en:Bull-dog Drummond/Chapter 3, ru:Словарь рифм/Односложные рифмы/-до (-дё) - узяв випадкові статті) --Tomahiv 14:08, 21 березня 2010 (UTC)
- Ну так я то і мав на увазі, що Лесіна "Колискова" буде так називатися або які інші твори. Томахіве, ви можете більш чітко пояснити, що САМЕ ви хочете, як ви хочете називати. Я поважаю вас авторитет, як скажете, так і будемо робити :-) --ДмитрОст 14:31, 21 березня 2010 (UTC)
-
-
- Коротко кажучи, треба визначитися який варіант має стати офіційним Бондарівна/Дія третя чи Бондарівна (дія третя); Захар Беркут/частина шоста чи Захар Беркут (частина шоста)? --Tomahiv 14:39, 21 березня 2010 (UTC)
- Мені більше довподоби Захар Беркут (частина шоста), а вам? --ДмитрОст 14:43, 21 березня 2010 (UTC)
- Та от власне зверху спробував навести деякі аргументи на користь протилежного варіату - Захар Беркут/частина шоста. Власне, маємо тому визначитися --Tomahiv 14:46, 21 березня 2010 (UTC)
За Усе, тепер зрозумів. Ну да, давайте через /, тим більше якщо це загальноприйнята практика. Я підтримую цю пропозицію. Якщо це остаточне рішення, то я пройдуся по тих статтях, з якими вже працював та уніфікую.--ДмитрОст 14:51, 21 березня 2010 (UTC)
- Та от власне зверху спробував навести деякі аргументи на користь протилежного варіату - Захар Беркут/частина шоста. Власне, маємо тому визначитися --Tomahiv 14:46, 21 березня 2010 (UTC)
- Мені більше довподоби Захар Беркут (частина шоста), а вам? --ДмитрОст 14:43, 21 березня 2010 (UTC)
- Коротко кажучи, треба визначитися який варіант має стати офіційним Бондарівна/Дія третя чи Бондарівна (дія третя); Захар Беркут/частина шоста чи Захар Беркут (частина шоста)? --Tomahiv 14:39, 21 березня 2010 (UTC)
-
Проти, погоджуючись з логікою Tomahiv:
- Дійсно, "За отим / традиційно закріпилося позначення ієрархії" серед іншого і у світі різних Вікі також;
- дужки вже "зайняті" для іншого — для "інформація в дужках - додаткова, уточнююча", але не щодо уточнення розділу (таке теж можна вважати уточненням :) ), а щодо автора тощо.
- --pavlosh 16:57, 21 березня 2010 (UTC)
[ред.] Псевдоніми спеціальних сторінок
За порадою Ahonc'а, гляньте, будь ласка, сюди --AS sa 11:14, 25 липня 2008 (UTC)
- глянув, залишив запитання (власне запит на розтлумачення). --pavlosh 21:27, 28 липня 2008 (UTC)
[ред.] Ukrainian on multi.source
Please see oldwikisource:Category:Ukrainian, it seems there are some pages in Ukrainian that have been forgotten there. Please let us know if we can delete them. Answer please to oldwikisource:User talk:-jkb-. Thanks, -jkb- 09:33, 12 березня 2009 (UTC)
[ред.] Голосування щодо назви проекту
[ред.] Категорія:Роки
Як краще називати категорії за роками написання текстів — [Категорія:1919], [Категорія:Література 1919 року], [Категорія:Тексти 1919 року] (чи без року в останніх двох)? Пропоную перший варіянт, оскільки з роками у Вікіджерелах навряд чи ще щось можна пов'язати окрім текстів (тому уточнення, на мою думку, зайве).--Terek 19:50, 18 квітня 2010 (UTC)
-
- Так, на мою думку, перший варіант оптимальний --Tomahiv 15:42, 21 квітня 2010 (UTC)
[ред.] Гайне Генріх
Варто напевне видалити всі його твори. Тексти взято невідомо звідки, хто перекладачі - невідомо, напевне всі ці переклади захищені авторським правом. --Leonst 15:09, 21 квітня 2010 (UTC)
Напевне всі взяті звідси. Автор перекладів - Первомайський Леонід Соломонович, помер аж у 1973, нажаль, всі потрібно видалити. --Leonst 15:14, 21 квітня 2010 (UTC)
- Виконано. Дякую, що помітили порушення авторських прав! --Tomahiv 16:22, 21 квітня 2010 (UTC)
[ред.] Переклади
Думаю, для поетичних творів, як і для документів, треба давати паралельно оригінал і переклад. Що думає о тім шановна спільнота? --Tomahiv 15:46, 21 квітня 2010 (UTC)
- Треба, посиланням на відповідну статтю у відповідній вікітеці. Взагалі-то все придумано до нас.--Leonst 16:02, 21 квітня 2010 (UTC)
- Ні, посилання на відповідні розділи Вікітеки - це інтервікі. Я маю на увазі дві окремі колонки, як придумано тут --Tomahiv 16:06, 21 квітня 2010 (UTC)
- Ні, не інтервікі, подивіться вгору там написано "Язык оригинала: немецкий. Название в оригинале: Die Grenadiere.". Те що виділено жирним - це посилання на статтю у відповідній вікітеці.--Leonst 16:24, 21 квітня 2010 (UTC)
- Ні, посилання на відповідні розділи Вікітеки - це інтервікі. Я маю на увазі дві окремі колонки, як придумано тут --Tomahiv 16:06, 21 квітня 2010 (UTC)
За Підтримую (і мрію про хокку отак оформлені). --pavlosh 16:39, 21 квітня 2010 (UTC)
Проти Категорично. Це українська вікітека і відповідно тексти тут мають розміщуватись виключно українською. Покажіть будь ласка де у нормальних розвинених вікітеках таке практикується. Посилань (при хорошому оформленні - кількох) цілком достатньо.--Leonst 16:50, 21 квітня 2010 (UTC)
- Зате застосовується у друкованій практиці. Є багато видань із паралельними текстами, що дозволяє порівнювати переклад і оригінал. Це українські вікіджерела, але на те вони власне джерела, що тут поміщаються оригінальні тексти. --Tomahiv 17:01, 21 квітня 2010 (UTC)
- Думаю у вікіджерелах варто дотримуватись саме практики вікіджерел. Якщо хтось захоче порівняти два тексти він зможе їх порівнювати відкривши сторінки з двох мовних розділів паралельно. Існують на кілька порядків розвиненіші вікітеки за нашу, скільки там всіляких інструментів поробили, а для цієї мети і не зробили. Напевне практично це невиправдано та й суперечить правилам і здоровому глузду. Думаю ми не в тому стані аби вигадувати велосипед.--Leonst 17:30, 21 квітня 2010 (UTC)
- Зате застосовується у друкованій практиці. Є багато видань із паралельними текстами, що дозволяє порівнювати переклад і оригінал. Це українські вікіджерела, але на те вони власне джерела, що тут поміщаються оригінальні тексти. --Tomahiv 17:01, 21 квітня 2010 (UTC)
Проти Це непотрібно, бо на Вікіджерелах для цього є вбудована системна функція. Її робота виглядає приблизно так. Залишилося знайти скрипт, який розставив би посилання на неї біля інтервік — NickK 18:38, 13 травня 2010 (UTC)
[ред.] Куліш Микола Гурович
Був реабілітований у 1956 році. А це означає, що строк авторських прав слід рахувати від цього року. Принаймні в РФ так, у нас мабуть так само.--Leonst 17:51, 21 квітня 2010 (UTC)
А у нас так само.--Leonst 18:00, 21 квітня 2010 (UTC)
Вікіфіковані тексти п'єс можна перенести тимчасово на цей сайт.--Leonst 18:02, 21 квітня 2010 (UTC)
[ред.] Енеїда (Іван Котляревський)(частина п'ята)
[ред.] Тичина
Якщо вірити цьому шаблону, то виходить що твори Тичини вперше опубліковані в Російській імперії перебувають в суспільному надбанні. Значить потрібно повернути ті вилучені, що відповідають цьому критерію.--Leonst 02:23, 22 квітня 2010 (UTC)
[ред.] Генріх Гейне
Просьба проверить, правильно ли я определил немецкие оригиналы для:
- Як станеш ти, любко, подружжям моїм (Гейне/Старицька)
- На скелі похмурій край моря сиджу (Гейне/Старицька)
-- Sergey kudryavtsev 13:23, 11 травня 2010 (UTC)
- Правильно — NickK 18:39, 13 травня 2010 (UTC)
[ред.] Категорія:Твори за мовою
В нас у цій категорії зібрано твори вже трьома мовами, відмінними від українською, в той час як ідея Вікіджерел якраз і полягає в створенні проекта з творами (або їх перекладами) однією мовою. Твори Шашкевича польською, в принципі, ще якось вписуються в рамки, а от п'єса Янки Купали та вірші удмуртського поета, який взагалі помер 1978 року, і які ніколи не перекладалася українською, без українського перекладу здаються в україномовних Вікіджерелах трохи недоречними — NickK 15:01, 20 травня 2010 (UTC)
- Цілком підтримую, розміщувати тут твори іноземних авторів, іншими мовами - це просто абсурдно, а у випадку з удмуртським автором ще й злочинно, адже строк дії авторських прав на його твори минає через сорок лише років.--Leonst 12:31, 22 травня 2010 (UTC)
- До речі Флор Васильєв для удмуртів, як для українців Франко чи Тичина. У нас їх багато, а у них на пальцях перелічити. Те, що твори на удмуртській мові, то не так вже й страшно. Переклади віршів є, але це рідкість і знайти їх дуже важко. Але ниточку все ж таки вдалось відкопати. В Сумах є архів, де зберігається переписка удмуртського поета з українським Даньком, там же ж є і переклади його віршів (український поет їх перекладав по-товариськи). На 5 каналі працює пан Мартинюк, з яким я тримаю зв'язок, і який хоче допомогти в тому, щоб у Вікі з'явилась ціла низка удмуртських творів і біографічні дані про удмуртських письменників. Він обіцяв, що я матиму змогу отримати доступ до Сумського архіву, але це все не так швидко робиться. Якщо вікіспільноті не чекається, то можете прибрати всі ці твори, але тоді Вікі втратить дійсно рідкісні екземпляри удмуртського письменництва. Тут все написано. --Вальдимар 14:42, 27 травня 2010 (UTC)
- Все що Ви написали - це дуже гарно, проте не має стосунку до суті справи. Проекти вікімедіа створюються за мовним принципом, тому в українських вікіджерелах мають бути тексти, хоч як це й не дивно, українською мовою. Проте ж ніхто Вам не заважає створити вікіджерела удмуртською мовою. Але є ще один нюанс: твори Васильєва захищені авторським правом ще років на сорок, то про яке узагалі їх розміщення у проектах Фонду може йти мова? Це ж справжній злочин, за це можуть подати 100% виграшний позов проти Вікімедіа. Хочете аби вони були в інтернеті - вивісьте їх на якомусь іншому сайті або блозі, це ж зовсім не складно, а тут їх не можна розміщувати апріорі.--Leonst 11:59, 28 травня 2010 (UTC)
- Твори неукраїнською мовою потрібно викладати на вікіджерелах відповідною мовою, якщо цією мовою Вікіджерел нема, то є oldwikisource:. Твори, термін дії авторських прав на які не сплинув (письменник помер після 1951 в Україні або після 1940 за кордоном), можна перенести на сайт www.wikilivres.info, який влаштований так само, як і Вікіджерела, але з причин авторських прав виведений зі складу проектів Фонду. Щодо конкретно Васильєва, можна поставити поки що в статті посилання на першоджерело. Якщо з'являться твори удмуртською інших письменників, не опубліковані в Інтернеті, то або oldwikisource:, або wikilivres. Я не проти удмуртської літератури, але, вибачте, українські Вікіджерела не призначені для розміщення творів удмуртською (бо не українською) письменників, термін дії АП на твори яких не сплинув (бо така політика Фонду) — NickK 18:14, 28 травня 2010 (UTC)
- До речі Флор Васильєв для удмуртів, як для українців Франко чи Тичина. У нас їх багато, а у них на пальцях перелічити. Те, що твори на удмуртській мові, то не так вже й страшно. Переклади віршів є, але це рідкість і знайти їх дуже важко. Але ниточку все ж таки вдалось відкопати. В Сумах є архів, де зберігається переписка удмуртського поета з українським Даньком, там же ж є і переклади його віршів (український поет їх перекладав по-товариськи). На 5 каналі працює пан Мартинюк, з яким я тримаю зв'язок, і який хоче допомогти в тому, щоб у Вікі з'явилась ціла низка удмуртських творів і біографічні дані про удмуртських письменників. Він обіцяв, що я матиму змогу отримати доступ до Сумського архіву, але це все не так швидко робиться. Якщо вікіспільноті не чекається, то можете прибрати всі ці твори, але тоді Вікі втратить дійсно рідкісні екземпляри удмуртського письменництва. Тут все написано. --Вальдимар 14:42, 27 травня 2010 (UTC)
[ред.] К удалению?
http://uk.wikisource.org/wiki/Спеціальна:Contributions/Inhabitant Значимость?--Deus ex machina
- Дякую за підказку, два тексти з трьох видалено. --pavlosh 20:53, 13 липня 2010 (UTC)
[ред.] 2010 Fundraising Is Almost Here
Hello Wikimedians, my name is Sam and I am working for the Wikimedia Foundation during the 2010 Fundraiser. My job is to be the liaison between the Ukrainian community and the Foundation. This year's fundraiser is intended to be a collaborative and global effort; we recognize that banner messages which may perform well in the United States don't necessarily translate well, or appeal to international audiences.
I am currently looking for translators who are willing to contribute to this project by helping translate and localize messages into Ukrainian and suggesting messages that would appeal to Ukrainian readers on the Fundraising Meta Page. We've started the setup on meta for both banner submission, statistical analysis, and grouping volunteers together.
Use the talk pages on meta, talk to your local communities, talk to others, talk to us, and add your feedback to the proposed messages as well! I look forward to working with you during this year's fundraiser. If someone could translate this message I would really appreciate it so that everyone is able to understand our goals and contribute to this year's campaign.
Sam Chapman 17:36, 21 жовтня 2010 (UTC)
[ред.] Шевченко Тарас Григорович
Случайно обнаружил, что 1840 и Думи мої, думи мої дублируют друг друга, наверное, одно из них нужно удалить... -- Sergey kudryavtsev 10:46, 2 листопада 2010 (UTC)
- Я з Вами погоджуюсь, але варто було б, щоб втрутився знавець творчості Шевченка. --pavlosh 19:49, 2 листопада 2010 (UTC)
[ред.] Бібліографії
У нас останнім часом стали з'являтися бібліографії. За минулий тиждень в нас є 4 нових Огірки: Ігор Огірко, Огірко Олег Васильович, Огірко Ольга Ігорівна та Романюк-Огірко Леся. Мені здається, що бібліографії без самих творів не лежать у сфері діяльності Вікіджерел. Яка буде думка інших з цього приводу? — NickK 20:30, 11 січня 2011 (UTC)
-
- Я згідний. Немає сенсу поміщати списки творів, публікувати які можна буде через століття --Tomahiv 20:37, 11 січня 2011 (UTC)
- Формально кажучи, бібліографія творів певного автора є твором сама по собі (є такі окремі видання, як бібліографії), але це не повинно створювати можливості для перетворення Вікіджерел у самвидав та/або "ярмарок марнославства"
Себто я теж згоден, що означені бібліографії повинні бути видалені. --pavlosh 22:23, 15 січня 2011 (UTC)
[ред.] Посилання на вікіпедію
Чи є можливим, і, взагалі, правильним, посилання звідси на вікіпедію. Наприклад, в статті про пісню є інформація, що ця пісня записана в такому-то селі такого-то повіту. Вперше опублікована в такому-то часописі. Зробити перенаправлення на село і часопис у вікіпедії. --Mr.Rosewater 15:52, 6 березня 2011 (UTC)
- Як на мене, так, звісно, в міру, у зазначених випадках посилання виглядають цілком слушними — NickK 00:00, 11 березня 2011 (UTC)
[ред.] Проблема категорізації збірників широкoго профілю
Панове, я завантажив на Вікіджерела шість книжок збірника "За сто літ". Це збірники Комісії новітньої історії України ВУАН (підзаголовок - «Матеріали з громадського й літературного життя України 19 і початків 20 ст.») . Але у мене виникла проблема з категоризацією саме через те, що це збірники досить широкого профілю. Чи не могли би ви допомогти проставити категорії? Kubaichuk 12:12, 9 червня 2011
[ред.] Call for image filter referendum
The Wikimedia Foundation, at the direction of the Board of Trustees, will be holding a vote to determine whether members of the community support the creation and usage of an opt-in personal image filter, which would allow readers to voluntarily screen particular types of images strictly for their own account.
Further details and educational materials will be available shortly. The referendum is scheduled for 12-27 August, 2011, and will be conducted on servers hosted by a neutral third party. Referendum details, officials, voting requirements, and supporting materials will be posted at Meta:Image filter referendum shortly.
Sorry for delivering you a message in English. Please help translate the pages on the referendum on Meta and join the translators mailing list.
For the coordinating committee,
Philippe (WMF)
Cbrown1023
Risker
Mardetanha
PeterSymonds
Robert Harris
[ред.] Спеціальна:Contributions/95.111.235.200
Прошу звернути увагу на незрозумілий внесок. Дякую. --194.44.32.228 12:56, 25 серпня 2011 (UTC)
[ред.] Канонічний формат (ім'я + по батькові + прізвище)
Канонічний формат (ім'я + по батькові + прізвище) є загальновживаним в іншомовних вікіджерелах... Хоча половина сторінок авторів в українських вікіджерелах були створені в форматі прізвище + ім'я - скоріш за все для того, щоб список авторів був в алфавітному порядку. Без картки автора він сортується по іменам. Пропоную нові сторінки створювати в канонічному форматі ім'я + по батькові + прізвище... Як вважає спільнота? -- Oleandr 17:29, 21 жовтня 2011 (UTC)
-
- Пропоную називати у відповідності до назви у Вікіпедії. 1). Там правила сформульовані чітко 2). Це полегшить інтеграцію обох проектів --Tomahiv 19:39, 21 жовтня 2011 (UTC)
- 1). У Вікіпедії діє система перенаправлень з канонічного вигляду. 2) Правила чітко сформульлвані наприклад в російскій Вікітеці - "названия страниц авторов (псевдонимы, братья, перенаправления) Все статьи об авторах в Викитеке положено именовать в естественном порядке, например: Александр Сергеевич Пушкин, Михаил Юрьевич Лермонтов. Заголовки наподобие «Пушкин, Александр Сергеевич» (принятый в Википедии порядок именования) могут быть сделаны в качестве перенаправлений на страницы на основные страницы." повний текст див тут. Тому пропоную не вигадувати свій українській велосипед, а дотримуватся вже загальноприйнятих вікітечних правил. Також треба створити відповідний розділ в Довідці, щоб не було невизначенності... -- Oleandr 11:17, 22 жовтня 2011 (UTC)
-
- Не розумію, чому некопіювання Вікітєки вважається вигадуванням велосипеда. В Українській Вікіпедії чітко розроблені правила іменування статей про персоналії. У Вікіпедії є такий шаблон w:Шаблон:Вікіпосилання. Для чого усе заплутувати, коли можна обрати спільну назву для всіх україномовних проектів для полегшення їх інтеграції? --MaryankoD 08:32, 25 жовтня 2011 (UTC)
- Тут не вікітека, а вікіджерела. Російські правила не є "загальноприйнятими". Пошукайте інші аргументи, аби переконати опонентів. --Alex K 15:41, 22 жовтня 2011 (UTC)
-
- Всі слов`яномовні Вікіджерела використовують канонічний стиль(Польска, Болгарська, Словенська, Російська та інші...). Також найбільші розділи (Англійська, Німецька, та інші...) як не дивно, також дотримуються цього стилю...) Шановний Alex К може ви наведете мовні розділи Вікіджерел (крім Українського звичайно)) які не дотримуються в назвах сторінок авторів канонічного стилю? -- Oleandr 16:16, 22 жовтня 2011 (UTC)
-
- Що таке "канонічний стиль"? --Alex K 10:21, 23 жовтня 2011 (UTC)
-
- Шановний Alex K, думав Ви в курсі теми нашої розмови...) Ви ж ніби щось коментували, робили мені зауваження... Вище наведені приклади імен різних авторів в канонічному стилі. Але спробую ще раз пояснити: канонічний формат, вигляд, стиль - коли на першому місці йде ім'я і по батькові, а потім прізвище. Не канонічний відповідно навпаки - спочатку прізвище потім ім'я. -- Oleandr 20:07, 23 жовтня 2011 (UTC)
-
- Просто не зрозумів чому саме "канонічний". Ніби до Церкви відношення не має.--Alex K 23:02, 23 жовтня 2011 (UTC)
-
-
- 1). У Вікіпедії діє система перенаправлень з канонічного вигляду. 2) Правила чітко сформульлвані наприклад в російскій Вікітеці - "названия страниц авторов (псевдонимы, братья, перенаправления) Все статьи об авторах в Викитеке положено именовать в естественном порядке, например: Александр Сергеевич Пушкин, Михаил Юрьевич Лермонтов. Заголовки наподобие «Пушкин, Александр Сергеевич» (принятый в Википедии порядок именования) могут быть сделаны в качестве перенаправлений на страницы на основные страницы." повний текст див тут. Тому пропоную не вигадувати свій українській велосипед, а дотримуватся вже загальноприйнятих вікітечних правил. Також треба створити відповідний розділ в Довідці, щоб не було невизначенності... -- Oleandr 11:17, 22 жовтня 2011 (UTC)
- Пропоную називати у відповідності до назви у Вікіпедії. 1). Там правила сформульовані чітко 2). Це полегшить інтеграцію обох проектів --Tomahiv 19:39, 21 жовтня 2011 (UTC)
Є проблема: назва "канонічна", але всі твори у "старій" категорії. Перший же приклад: Тарас Григорович Шевченко. Відповідна категорія — Категорія:Тарас Григорович Шевченко "не існує", а є категорія за форматом Вікіпедії: Категорія:Шевченко Тарас Григорович.
Треба вирішити це питання. --Максим Пе (обговорення) 18:43, 9 травня 2012 (UTC)
- Пропоную створити нову категорію Категорія:Тарас Григорович Шевченко стару вилучити. І за допомогою бота усі включення старої категорії замінити на нові. Я б міг це зробити але наші адміністратори Pavlo Shevelo і MaryankoD вже місяць ігнорують мої запити на створення бота.-- Oleandr (обговорення) 06:16, 10 травня 2012 (UTC)
За. Отже, я за прямий порядок у назвах статей (ім'я + по батькові + прізвище).
Порівняйте формат назв у Wikipedia на прикладі статті про того ж Шевченка: в десятці найбільших вікіпедій + 500 000 (від англ. до порт., окрім звичайно япон.) — прямий порядок "Taras Shevchenko" і т.д., за винятком лише російської; далі, в найбільших слов’янських вікіпедіях +100 000 (від укр. до хорват.) — прямий порядок, окрім лише української. Але в УкрВікі якось непослідовно: є "Шевченко Тарас Григорович", "Франко Іван Якович", і водночас "Йоганн Вольфганг фон Ґете" (рос.: "Гёте, Иоганн Вольфганг фон"), "Богдан Хмельницький" (рос.: "Хмельницький, Богдан Михайлович").
У Wikisource, у десятці найбільших розділів (від англ. до порт.) теж прямий порядок, а також у семи з них у назвах авторських сторінок є ще префікс "Автор:...".
Тому Oleandr має рацію. А щоб повиправляти, треба боти.--Максим Пе (обговорення) 12:23, 10 травня 2012 (UTC)
[ред.] Terms of Use update
I apologize that you are receiving this message in English. Please help translate it.
Hello,
The Wikimedia Foundation is discussing changes to its Terms of Use. The discussion can be found at Talk:Terms of use. Everyone is invited to join in. Because the new version of Terms of use is not in final form, we are not able to present official translations of it. Volunteers are welcome to translate it, as German volunteers have done at m:Terms of use/de, but we ask that you note at the top that the translation is unofficial and may become outdated as the English version is changed. The translation request can be found at m:Translation requests/WMF/Terms of Use 2 -- Maggie Dennis, Community Liaison 01:22, 27 жовтня 2011 (UTC)
[ред.] Довідка з редагування
Створив Довідку з редагування. Виношу на обговорення спільноти... -- Oleandr 15:29, 27 жовтня 2011 (UTC)
-
- "Говорили, балакали...". У правилах іменування слід замінити навпаки - іменуємо згідно з назвою у Вікіпедії, створюємо перенаправлення з усіх інших варіантів назв --MaryankoD 01:24, 28 жовтня 2011 (UTC)
- Не згоден, вважаю, що навпаки змінювати не слід. Ви так і не навели приклад іншомовних Вікіджерел які б не дотримувалися канонічного стилю... Вважаю що вигадування власного "українського велосипеда" ускладнить інтеграцію з іншомовними проектами і призведе до плутанини і незручностей... --Oleandr 06:37, 28 жовтня 2011 (UTC)
- Думаю існує причина того, що всі іншомовні Вікіджерела дотримуються цього правила. Так історично склалося, що в літературі на відміну від енциклопедій, імена авторів творів завжди записувалися саме в такому порядку - спочатку ім'я, потім прізвище. Якщо зробити навпаки, то такий незвичний порядок - буде дуже різати око... --Oleandr 07:03, 28 жовтня 2011 (UTC)
- Гарна довідка. Дякую за розробку. Я за "європейський порядок" (ІПБ) написання. Але не проти і проти "азійського" (ПІБ) щодо російських персоналій. --Alex K 05:54, 29 жовтня 2011 (UTC)
- "Говорили, балакали...". У правилах іменування слід замінити навпаки - іменуємо згідно з назвою у Вікіпедії, створюємо перенаправлення з усіх інших варіантів назв --MaryankoD 01:24, 28 жовтня 2011 (UTC)
[ред.] Маркери для оформлення прози <div class="indent"> та <div class="text">
Маркери <div class="indent"> та <div class="text"> використовуються в іншомовних вікіджерелах для більш зручного для читача оформлення творів. Але в україномовних Вікіджерелах вони, на жаль, не працюють. Як можна зробити щоб вони стали активні? Я так розумію, що на відміну від шаблонів, міняти та визначати маркери мають право тількі адміністратори? --Oleandr 12:29, 29 листопада 2011 (UTC)
[ред.] Aвторські права
Виноситься на обговорення наступна теза:
Матеріали, розміщені у Вікіджерелах, повинні вільно поширюватися за законами США, де, в штаті Флоріда, розташовані основні сервери проектів Фонду Вікимедіа. Також, всі учасники Вікіджерел зобов'язані дотримуватися закону своєї країни.
--Oleandr 17:32, 7 грудня 2011 (UTC)
За --Максим Пе 15:00, 4 лютого 2012 (UTC)- Це незручне правило. Твори мають бути передусім вільними в країні походження, і лише потім (URAA, на жаль, вимагає і сильно нас цим обмежує) в штаті Флорида. Наприклад, якщо український автор був розстріляний у 1937 році, його твори могли б уже бути в суспільному надбанні, але якщо він був реабілітований в 1950-ті, то його твори в Україні ще не перейшли до суспільного надбання. З іншого боку, можуть виникнути проблеми з обґрунтуванням законів та інших урядових документів, які в Україні взагалі не охороняються авторським правом. Пункт з законом своєї країни надзвичайно тонкий, по-перше, це сильно обмежить користувачів з незвичайним законодавством про авторські права (наприклад, тих, де термін авторських прав понад 70 років), по-друге, в країнах з тим чи іншим видом репресій до користувачів будуть ще жорсткіші вимоги. Хоча, звісно, треба мати здоровий глузд і не розповсюджувати російським користувачам матеріали зі списку екстремістських. Тож первинним є вільне поширення в країні походження, вторинною є Флорида (і то лише через URAA), а країна дописувача має найменший стосунок — NickK 19:02, 8 лютого 2012 (UTC)
- Довідка:Авторські права — додав 8 інтервік. Це має поглибити поняття про АП.--Максим Пе 19:00, 9 лютого 2012 (UTC)
[ред.] Open Call for 2012 Wikimedia Fellowship Applicants
I apologize that you are receiving this message in English. Please help translate it.
- Do you want to help attract new contributors to Wikimedia projects?
- Do you want to improve retention of our existing editors?
- Do you want to strengthen our community by diversifying its base and increasing the overall number of excellent participants around the world?
The Wikimedia Foundation is seeking Community Fellows and project ideas for the Community Fellowship Program. A Fellowship is a temporary position at the Wikimedia Foundation in order to work on a specific project or set of projects. Submissions for 2012 are encouraged to focus on the theme of improving editor retention and increasing participation in Wikimedia projects. If interested, please submit a project idea or apply to be a fellow by January 15, 2012. Please visit https://meta.wikimedia.org/wiki/Wikimedia_Fellowships for more information.
Thanks!
--Siko Bouterse, Head of Community Fellowships, Wikimedia Foundation 03:09, 22 грудня 2011 (UTC)
Distributed via Global message delivery. (Wrong page? Fix here.)
[ред.] Біблія (Огієнко) й АП
Дуже дякую за Біблію!
Але цей твір (переклад Огієнка) зараз перебуває під охороною авторських прав:
© United Bible Societies, 1962
© Українське Біблійне Товариство, 2002
Проф. Іван Огієнко, громадянин Канади, помер у 1972 р., і за канадським законодавством його твори перейдуть до суспільного надбання тільки у 2022 р. Тоді можна буде розмістити Біблію на сайті Wikilivres. А зараз перебування цього твору у Вікіджерелах, де діє закон: "протягом усього життя автора і 70 років після його смерті", не зовсім правомірно, на жаль.--Максим Пе 19:08, 9 січня 2012 (UTC)
- А це досить цікаве питання. Якщо написано © United Bible Societies, 1962, то власником авторських прав є організація United Bible Societies, яка зареєструвала авторські права на цей твір у 1962 році (Українське Біблійне Товариство засноване 1991 року та явно не перетиналося з Огієнком). Питання в тому, як United Bible Societies отримали права від Огієнка. Наскільки я розумію, чинне на 1962 рік канадське законодавство (можливо, були незначні зміни, версії саме цього року я не знайшов, але в них тоді діяв Британський імперський закон 1922 року) дозволяло United Bible Societies стати правовласником одним-єдиним способом — найнявши на роботу Огієнка та оплативши його роботу з підготовки цього твору (за інших умов Огієнко був би правовласником або співвласником авторських умов). І за таких умов за канадським законодавством термін авторських прав, справді, ще не сплив, але він сплине 31 грудня 2012 року. Можливо, я десь помиляюся, але з того, що я знайшов, ситуація саме така — NickK 22:39, 19 січня 2012 (UTC)
- Якщо дивитися з точки зору видавництва. Організація "Об'єднані біблійні товариства" (United Bible Societies) заснована у Великобританії 1946 р. Біблія Огієнка вийшла в Лонодоні 1962 р. За англійським законом (The 1988 Copyright, Designs and Patents Act) строк копірайту — 70 років від смерті автора або, коли автор невідомий, від року створення продукту (незважаючи на рік оприлюднення).
- А з точки зору громадянства — 50 років (Канада). Ось і гадайте :-) Ні, тут треба фахівців.--Максим Пе 18:34, 11 лютого 2012 (UTC)
- Це ви говорите про оригінал, але ж переклад, на скільки я розумію, робило саме УБТ. При перекладі права автора не втрачаються, але додаються авторські права перекладача.--Ahonc 19:02, 12 лютого 2012 (UTC)
- Переклад чого? Огієнко переклав Біблію українською і видав її 1962 року, УБТ засноване 1991 року. Якою мовою, що і коли перекладало УБТ? — NickK 21:33, 17 лютого 2012 (UTC)
- Це ви говорите про оригінал, але ж переклад, на скільки я розумію, робило саме УБТ. При перекладі права автора не втрачаються, але додаються авторські права перекладача.--Ahonc 19:02, 12 лютого 2012 (UTC)
[ред.] Announcing Wikipedia 1.19 beta
Wikimedia Foundation is getting ready to push out 1.19 to all the WMF-hosted wikis. As we finish wrapping up our code review, you can test the new version right now on beta.wmflabs.org. For more information, please read the release notes or the start of the final announcement.
The following are the areas that you will probably be most interested in:
- Faster loading of javascript files makes dependency tracking more important.
- New common*.css files usable by skins instead of having to copy piles of generic styles from MonoBook or Vector's css.
- The default user signature now contains a talk link in addition to the user link.
- Searching blocked usernames in block log is now clearer.
- Better timezone recognition in user preferences.
- Improved diff readability for colorblind people.
- The interwiki links table can now be accessed also when the interwiki cache is used (used in the API and the Interwiki extension).
- More gender support (for instance in logs and user lists).
- Language converter improved, e.g. it now works depending on the page content language.
- Time and number-formatting magic words also now depend on the page content language.
- Bidirectional support further improved after 1.18.
Report any problems on the labs beta wiki and we'll work to address them before they software is released to the production wikis.
Note that this cluster does have SUL but it is not integrated with SUL in production, so you'll need to create another account. You should avoid using the same password as you use here. — Global message delivery 16:39, 15 січня 2012 (UTC)
[ред.] Wsexport: an automatic export tool for Wikisource
Hello, and first sorry for this automatic delivery message.
An export tool for Wikisource books, Wsexport, is currently in active development. It is a tool for exporting Wikisource's texts in EPUB, ODT and other file formats. It was created for French Wikisource, but it's also available for the other Wikisource subdomains. It can be used directly from its page on Toolserver.org (for texts in all languages, use "www" for oldwikisource), or browsing http://wsexport.fr.nf (currently only for French Wikisource's texts).
In order to work, the tool need some configuration from your Wikisource subdomain, This page explains how to do it. Currently French, Italian, English, and German Wikisource does it.
You will find more information on The global Scriptorium. Ask here for all question.
This message was distributed to all Wikisources using the Global message delivery system. If you want to use it to send your messages, ask for permission here. Tpt (d) 21:19, 15 січня 2012 (UTC)
[ред.] Франко І. Твори в 50-ти томах!
Вітаю!
В інтернеті з’явилося оцифроване зібрання творів Івана Франка! Див.:
Франко І. Твори в 50-ти томах+доповнення (У 56-и томах) (djvu, pdf) — торент
--Максим Пе 14:50, 4 лютого 2012 (UTC)
- Цікава ідея. Франко повністю в суспільному надбанні, тому можна зробити ще одну добру справу і оцифрувати його твори. Наскільки я знаю, в англійських та французьких Вікіджерелах вже успішно працює розширення з розпізнавання і вичитки тексту djvu, тож можна було б за допомогою нього пришвидшити цю роботу — NickK 18:52, 8 лютого 2012 (UTC)
- Можна завантажити djvu/pdf до Вікісховища. До Ніка: і в російських ніби теж.--Ahonc 11:11, 9 лютого 2012 (UTC)
-
- Так, в них 26 січня перша книга з'явилася — NickK 22:58, 11 лютого 2012 (UTC)
- Повний комплект (50 т. + 6 додатк.) є у DjVu, обіймає 765,8 МБ. А Вікісховище не "гумове". Є приклад німецьких Вікіджерел — de:Johann Wolfgang von Goethe: "Твори Ґете" (Goethe’s Werke) розміщено на серверах "Google books" та/або "Internet Archive", а у Commons переважно скани для окремих творів. Тому і я пропоную: спершу звернутися до "Google books" (чи "Internet Archive"), а до Вікісховища завантажувати ілюстрації (фото, автографи, титульні сторінки першодруків та ін.).
- Мені здається, тут треба адміністративне рішення. --Максим Пе 16:04, 9 лютого 2012 (UTC)
- Не зрозумів. Ну відкрив я ваше посилання про Ґете, відкрив навмання перше ліпше посилання на гугл-букс і як ту книгу прочитати? При наявності файлу на ВікіСховищі буде зручніше оцифровувати (можна буде зробити, наприклад отак, коли у вас на сторінці текст, а поруч сторінка із книги, і ви можете їх порівняти.--Ahonc 20:59, 9 лютого 2012 (UTC)
-
- Можна завантажити djvu/pdf до Вікісховища. До Ніка: і в російських ніби теж.--Ahonc 11:11, 9 лютого 2012 (UTC)
Шановний пане Максиме, як Вам відомо у Вікіджерелах (чи Вікісховищі) можна поміщати лише твори, не захищені авторським правом. Твори Івана Франка, звісно, уже давно не захищаються АП, але 50-томне видання їх, здійснене у 1970-их, захищається. Тому djvu чи pdf файли цих видань завантажувати не можна (Адже окрім власне творів Франка там є ще коментарі, передмови тощо). Те, що насправді потрібно додати до Вікіджерел, - тексти цих творів. Якщо ж у Вас є раніші (наприклад довоєнні видання Франка), тоді можна завантажувати й цілі книги. З повагою, --MaryankoD 11:33, 10 лютого 2012 (UTC)
- Так. De iure твори Франка — суспільне надбання. А de facto половина надбання — це раритет:
- Т. 1 — 50 000 прим.
- Т. 26 — 6 800 --
- Т. 50 — 4 000 --
- Т. 54 — 2 000 --
- Також, 50-томове видання таки є об’єктом авторського права (Закон "Про авторське право і суміжні права", ст. 8, п. 15). Але ж це не вирок! Бо за тим самим законом: "Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору." (Ст. 32, п. 1)
- Тобто: «Вікімедіа Україна» може укласти такий договір з «Науковою думкою» на використання видання Франка! І ви, як адміністратор Вікіпедії, можете посприяти цьому. Отож, будь ласка... :-)
- З повагою, --Максим Пе 17:59, 10 лютого 2012 (UTC)
- P.S. Та я й не збирався завантажувати djvu / pdf до Вікіджерел (Вікісховища). Просто пропоную використати це видання.
- Отже, ще раз. Твори Івана Франка - суспільне надбання. І це абсолютно без сумніву. 50-томне видання - ні. Дуже сумніваюся, що організація Вікімедія Україна зможе укласти такий договір. Почитайте текст ліцензію. Цим виданням, звісно ж, можна скористатися, як і будь-яким іншим виданням творів Франка. З повагою, --MaryankoD 14:19, 11 лютого 2012 (UTC)
- По-перше, GNU FDL призначена переважно для супровідної документації до програмного забезпечення. А для художніх та інших літературних творів застосовується CC-BY-SA.
- По-друге, як це: ще нічого не зробити, а вже "сумніватися"?! Треба спочатку зробити відповідний запит до фонду. Потім фонд може спробувати звернутися до "Наукової думки" щодо використання видання "повністю чи частково" (напр., без коментарів та ін.). А вже далі побачимо :-) --Максим Пе 16:13, 11 лютого 2012 (UTC)
- Давайте спочатку з'ясуємо, кому належать авторські права на цей збірник. У п.3 статті 11 про АП сказано Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів: латинська літера «c», обведена колом, — (зображення знака не наводиться); ім'я особи, яка має авторське право; рік першої публікації твору. Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору. Отже, знайдіть знак © у книзі (зазвичай його ставлять на другій сторінці) і подивіться, що написано біля нього (у мене зараз те посилання не відкривається, тож сам не може подивитися).--Ahonc 17:00, 11 лютого 2012 (UTC)
- Т. 1-50, Довідковий том: © Видавництво «Наукова думка», 1976-1989 рр.
- Додаткові томи (Т. 51-54), Покажчик купюр: © <група авторів, бл. 15!>, 2008-2010. --Максим Пе 17:24, 11 лютого 2012 (UTC)
- Це зовсім не обов'язково правовласник (зараз і на Шевченка такий копірайт ставлять, і на кого завгодно). Видавництво «Наукова думка» явно не є правовласником творів Франка. Натомість група авторів справді може бути автором купюр та додаткових томів. Тому пропоную завантажити на Вікісховище всі томи (або з відрізаними цитатами з інших авторів) на Вікісховище (765,8 Мб ніяк не вплине на їх 12Тб інформації), подякувати «Толоці» й почати оцифровку — NickK 22:58, 11 лютого 2012 (UTC)
-
- NickK, твори письменників і видання цих творів - зовсім різні речі. Ми не маємо права завантажувати книги, видані за останні 70 років, бо окрім творів у книги є: 1). художнє оформлення (власник АП - художник) 2). верстка (власник АП - видавництво) 3). коментарі, вступ, передмова, післямова (власники АП - люди, які їх писали). На Шевченка ніхто немає права поставити знак ©, але на книгу з його творами - так --MaryankoD 18:42, 13 лютого 2012 (UTC)
- Наскільки я розумію, самі по собі твори Франка у суспільному надбанні, тож на них захист поширюватися не може. Інша справа - оформлення сторінок, вступне слово, примітки і таке інше, що не є текстом Франка - це все ми не маємо права використовувати принаймні без спеціального дозволу. Так що завантажувати pdf як є буде порушенням АП, а ось оцифрування і викладення текстів Франка власне текстом - не буде. --A1 08:56, 13 лютого 2012 (UTC)
- Так і є! --MaryankoD 18:43, 13 лютого 2012 (UTC)
-
- Це зовсім не обов'язково правовласник (зараз і на Шевченка такий копірайт ставлять, і на кого завгодно). Видавництво «Наукова думка» явно не є правовласником творів Франка. Натомість група авторів справді може бути автором купюр та додаткових томів. Тому пропоную завантажити на Вікісховище всі томи (або з відрізаними цитатами з інших авторів) на Вікісховище (765,8 Мб ніяк не вплине на їх 12Тб інформації), подякувати «Толоці» й почати оцифровку — NickK 22:58, 11 лютого 2012 (UTC)
- Отже, ще раз. Твори Івана Франка - суспільне надбання. І це абсолютно без сумніву. 50-томне видання - ні. Дуже сумніваюся, що організація Вікімедія Україна зможе укласти такий договір. Почитайте текст ліцензію. Цим виданням, звісно ж, можна скористатися, як і будь-яким іншим виданням творів Франка. З повагою, --MaryankoD 14:19, 11 лютого 2012 (UTC)
Запрошую долучатися - Wikisource:Проект:Іван Франко--A1 10:57, 19 лютого 2012 (UTC)
- Додайте на головну сторінку.--Максим Пе 13:00, 19 лютого 2012 (UTC)
- Додав! Долучайтесь ;) --A1 13:19, 19 лютого 2012 (UTC)
[ред.] MediaWiki 1.19
(Apologies if this message isn't in your language.) The Wikimedia Foundation is planning to upgrade MediaWiki (the software powering this wiki) to its latest version this month. You can help to test it before it is enabled, to avoid disruption and breakage. More information is available in the full announcement. Thank you for your understanding.
Guillaume Paumier, via the Global message delivery system (wrong page? You can fix it.). 15:22, 12 лютого 2012 (UTC)
[ред.] Bot flag for GedawyBot
- Bot : GedawyBot
- Operator : M.Gedawy
- Programming Language(s) : Python (pywikipedia)
- Function Summary : Interwiki
- Contributions : see here
- Already has bot flag on : +150 wikis
I will make another request on meta. Thank you.--M.Gedawy 16:52, 16 лютого 2012 (UTC)
[ред.] Михайло Коцюбинський
Перш за все хочу висловити свою радість та захоплення всім любителям творчості Івана Франка. Так тримати! Сам я займаюсь наповненням Вікіджерел творами Михайла Коцюбинського. Більшість творів, що були мені доступні, вже внесено до Вікіджерел, але творчий спадок Коцюбинського набагато більший. Проте ні в Інтернеті, ні в місцевій бібліотеці я не знайшов повного видання творів цього автора, тому змушений просити допомоги у спільноти. Був би дуже вдячний, якби хтось, в кого є доступ до таких видань та змога їх відсканувати, допоміг мені. Оцифруванням та оформленням я з радістю зайнявся б самотужки. Дякую за увагу.Jfgjymfkhjljhil (обговорення) 17:45, 24 лютого 2012 (UTC)
[ред.] Три крапки у назвах віршів
Панове, як правильно іменувати статті про вірші за їх першим рядком - з трикрапкою чи без? Тобто, наприклад, Бувають хвилі—серце мліє чи Бувають хвилі—серце мліє...? У нас здається вони іменовані по різному, я вже й сам заплутався в процесі заливки Франка. втім слід стандартизувати. Мені здається, що основна сторінка має бути з трикрапкою, але доцільно лишати перенаправлення з назви без трикрапки, щоб уникнути дублів... --A1 (обговорення) 17:25, 18 березня 2012 (UTC)
- Згодна. Без трикрапки буде видаватись, що то оригінальна назва вірша, а так не є. --Ата (обговорення) 17:36, 18 березня 2012 (UTC)
- Для трикрапки є один символ: … (…).--Ahonc (обговорення) 23:10, 18 березня 2012 (UTC)
- Це вкрай незручно, бо цю трикрапку неможливо набрати з клавіатури — NickK (обговорення) 23:17, 18 березня 2012 (UTC)
- А ти при пошуку вбиваєш точну назву вірша разом з трикрапкою?--Ahonc (обговорення) 09:54, 19 березня 2012 (UTC)
- Я не проти вбивати трикрапки з горячої клавіші, але як бути зі знаками типу "!.." чи "?.." ? На них здається не існує спеціального символу. --A1 (обговорення) 21:37, 19 березня 2012 (UTC)
- А ти при пошуку вбиваєш точну назву вірша разом з трикрапкою?--Ahonc (обговорення) 09:54, 19 березня 2012 (UTC)
- Це вкрай незручно, бо цю трикрапку неможливо набрати з клавіатури — NickK (обговорення) 23:17, 18 березня 2012 (UTC)
- Для трикрапки є один символ: … (…).--Ahonc (обговорення) 23:10, 18 березня 2012 (UTC)
- Як на мене, користь від трикрапок у назві вкрай мала. Трикрапками цілком доречно користуватися в тексті або в списках віршів, де йдуть уперемішку вірші з назвою і без назви. Стосовно ж назви статті, то користі від трикрапки ніякої ні для пошуку (лише неможливо набрати повну назву статті, бо (…) не набирається з клавіатури), ні для відображення заголовку (якщо читач відкриє статтю, йому буде абсолютно очевидно, що це перший рядок вірша, а не щось інше). До того ж зазвичай це однаково для всієї збірки (або всі вірші збірки мають назви, або жоден не має), тож наявність трикрапок повсюди не сильно допоможе, і більшість іншомовних Вікіджерел не ставить трикрапок у таких випадках. Натомість шкода досить очевидна: у нас уже є паралельно Вже сонечко знов на лугах і Вже сонечко знов на лугах... )(навіть автор статті той самий!), Гримить! Благодатна пора наступає і Гримить! Благодатна пора наступає... — NickK (обговорення) 00:58, 24 березня 2012 (UTC)
Ще помітив нюанс... Довідка:Довідка з редагування рекомендує писати в назві статті прізвище автора в дужках. Я помітив, що цей принцип у нас додержується дуже вибірково - наприклад в Категорія:Поезія Грінченка Бориса Дмитровича додержується, а ось в Категорія:Поезія Лесі Українки - ні. В роботі над Франком я також не ставив уточнення, втім мені здається, що згадувати автора таки варто, саме так як це зазначено в довідці. Отже, поперейменовувати, чи скасувати правило? --A1 (обговорення) 08:04, 19 березня 2012 (UTC)
[ред.] Bot flag for Aibot
- Bot : Aibot
- Operator : User:A1
- Programming Language(s) : Python (pywikipedia)
- Function Summary : технічні автозаміни, головним чином тих що стосуються оформлення
- Contributions : see here
- Already has bot flag on : чимало
--A1 (обговорення) 18:29, 18 березня 2012 (UTC)
- Це пишіть Павлові Шевелу.--Ahonc (обговорення) 10:55, 20 березня 2012 (UTC)
[ред.] Заголовки до віршів без назви
Помітив ще одну невизначеність. Ряд віршів які позначені номером у циклі у нас позначені саме номером, наприклад Над морем зійшов місяченько (Гейне/Леся Українка). В інших випадках у заголовок виносився перший рядок, наприклад я так робив у більшості віршів Франка (для прикладу Ви плакали фальшивими сльозами...), але мабуть таки робив невірно. --A1 (обговорення) 07:55, 19 березня 2012 (UTC)
- Десь бачив, що в таких вірашх замість заголовка пишуть просто *** --Ahonc (обговорення) 09:55, 19 березня 2012 (UTC)
- І як ви собі уявляєте статтю із заголовком "***"? А в пошуку як? а потім ще й дисамбіг робити на всі вірші без назви, бо вони називатимуться ***? --91.202.131.79 19:22, 19 березня 2012 (UTC)
- А хіба не ви створили шаблон {{Poem-on}}, де в разі відсутності заголовка використовується три зірочки?--Ahonc (обговорення) 19:49, 19 березня 2012 (UTC)
- Тобто, номер? A1, Ви робили вірно, саме так і потрібно називати вірші "без назви" - за першим рядком --MaryankoD (обговорення) 20:16, 24 березня 2012 (UTC)
- І як ви собі уявляєте статтю із заголовком "***"? А в пошуку як? а потім ще й дисамбіг робити на всі вірші без назви, бо вони називатимуться ***? --91.202.131.79 19:22, 19 березня 2012 (UTC)
[ред.] Термін дії авторського права в УРСР був 25 років
Згідно закону статті 493 закону УРСР від 13.09.1974 срок дії аторського права для фізичних осіб встановлюється в 25 роів. Виходить твори авторів які померли до 1967 року знаходяться в СН, ще до прийняття Закону України від 23.12.1993 «Про авторське право і суміжні права» який не має зворотної дії? ---Oleandr (обговорення) 10:22, 11 квітня 2012 (UTC)
- Гадаю, тут нам не треба роздумувати самим, а краще отримати консультацію гарного юриста, бо наші відкриття можуть бути чи не революційними для авторського права в Україні — NickK (обговорення) 19:32, 11 квітня 2012 (UTC)
- Ну так я три тижні тому про те саме писав у Кнайпі Вікіпедії, але ніхто на цей коментар не відредагував. P.S. А взагалі для указу від 13.09.1974 це стаття 1 розділу I, а стаття Цивільного кодексу — стаття 493.--Ahonc (обговорення) 20:20, 14 квітня 2012 (UTC)
- Подивився на Ваш запис у Кнайпі Вікіпедії - повністю підтрімую думку, що якщо 25 річний термін скінчився до 1993 року або 50 річний до 2001 року то праці автора знаходяться у СН. В найближчий час зроблю відповідні зміни до шаблону АП--Oleandr (обговорення) 06:17, 15 квітня 2012 (UTC)
- Але виникає питання, як бути з посмертно реабілітованими. За нашими міркуваннями виходить, що їхні твори вже перейшли в СН до 1993 (до цього в законодавстві про реабілітованих узагалі не згадувалося), тому цей пункт у статті закону, виходить, узагалі застосувати ні до кого не можна.--Ahonc (обговорення) 11:37, 15 квітня 2012 (UTC)
- Подивився на Ваш запис у Кнайпі Вікіпедії - повністю підтрімую думку, що якщо 25 річний термін скінчився до 1993 року або 50 річний до 2001 року то праці автора знаходяться у СН. В найближчий час зроблю відповідні зміни до шаблону АП--Oleandr (обговорення) 06:17, 15 квітня 2012 (UTC)
- Ну так я три тижні тому про те саме писав у Кнайпі Вікіпедії, але ніхто на цей коментар не відредагував. P.S. А взагалі для указу від 13.09.1974 це стаття 1 розділу I, а стаття Цивільного кодексу — стаття 493.--Ahonc (обговорення) 20:20, 14 квітня 2012 (UTC)
- Юристи та знавці авторського права говорять наступне - "...твори авторів які померли до 1967 року авторським правом не охороняються..." [1],[2].---Oleandr (обговорення) 11:31, 12 квітня 2012 (UTC)
-
- А якої давності ті тексти, на які ви посилаєтеся? Там йдеться про теперішній термін дії у 50 років, але ж з 2001 року він складає 70 років.--Ahonc (обговорення) 20:22, 14 квітня 2012 (UTC)
- Це не так важливо, якщо вже тексти до 2001 надійшли у СН то вони там і залишилися...---Oleandr (обговорення) 06:04, 15 квітня 2012 (UTC)
- А якої давності ті тексти, на які ви посилаєтеся? Там йдеться про теперішній термін дії у 50 років, але ж з 2001 року він складає 70 років.--Ahonc (обговорення) 20:22, 14 квітня 2012 (UTC)
-
- Пропоную поставити це питання на голосування---Oleandr (обговорення) 06:17, 15 квітня 2012 (UTC)
- А сенсу? Ми ж не Верховна Рада. Якщо хтось подасть до суду, то ви що ї скажете, що спільнота Вікіджерел вирішила, що ці твори вільні?--Ahonc (обговорення) 11:37, 15 квітня 2012 (UTC)
- Був аналогічний прецендент з творами Беляєва - подали до суду - але суд постановив що твори знаходяться в СН і срок дії авторського права минув ще до 1993 року. До речі твори Беляєва з 2008 розміщені на Викитеке і ніхто їх звідти прибирати не збирається як і твори реабілітованого Кримського.... Так що те що хтось може подати до Печерського суду що йому, наприклад, належать АП на твори Шевченко ще не значить що їх не треба публікувати... Букви і духу закону ми дотримуємося.---Oleandr (обговорення) 07:34, 16 квітня 2012 (UTC)
- Ну взагалі-то прецедентне право у нас не діє. А взагалі я звернуся до ГО «Вікімедіа Україна», щоб ті написали листа до Мін'юсту з проханням роз'яснення цих статей Закону.--Ahonc (обговорення) 10:12, 16 квітня 2012 (UTC)
- «Вікімедіа Україна» спробує звернутися, тим більш що питання стосується, мабуть, не тільки літературних творів, але й архітектурних, образотворчого мистецтва, музичних і т.д. Тільки чому "ті"? Ahonc теж член ГО «Вікімедіа Україна» :)) --A1 (обговорення) 11:21, 16 квітня 2012 (UTC)
- Ну я мав на увазі Правління.--Ahonc (обговорення) 14:34, 16 квітня 2012 (UTC)
- До речі по Бєляєву Вищий арбітражний суд РФ скасував рішення крайового суду, визнавши, що твори Бєляєва не перебувають у суспільному надбанні.[3]--Ahonc (обговорення) 13:36, 20 квітня 2012 (UTC)
- Так призначений ще один суд - тут хто більше заплатить - але спільнота вікітеки справедливо визначила що твори Бєляєва перебувають у суспільному надбанні і спокійно розміщує їх - тут не треба бути великим юристом чи математиком щоб розібратися з законом і скласти 2 + 2 ...--Oleandr (обговорення) 20:11, 21 квітня 2012 (UTC)
- «Вікімедіа Україна» спробує звернутися, тим більш що питання стосується, мабуть, не тільки літературних творів, але й архітектурних, образотворчого мистецтва, музичних і т.д. Тільки чому "ті"? Ahonc теж член ГО «Вікімедіа Україна» :)) --A1 (обговорення) 11:21, 16 квітня 2012 (UTC)
- Ну взагалі-то прецедентне право у нас не діє. А взагалі я звернуся до ГО «Вікімедіа Україна», щоб ті написали листа до Мін'юсту з проханням роз'яснення цих статей Закону.--Ahonc (обговорення) 10:12, 16 квітня 2012 (UTC)
- Був аналогічний прецендент з творами Беляєва - подали до суду - але суд постановив що твори знаходяться в СН і срок дії авторського права минув ще до 1993 року. До речі твори Беляєва з 2008 розміщені на Викитеке і ніхто їх звідти прибирати не збирається як і твори реабілітованого Кримського.... Так що те що хтось може подати до Печерського суду що йому, наприклад, належать АП на твори Шевченко ще не значить що їх не треба публікувати... Букви і духу закону ми дотримуємося.---Oleandr (обговорення) 07:34, 16 квітня 2012 (UTC)
- А сенсу? Ми ж не Верховна Рада. Якщо хтось подасть до суду, то ви що ї скажете, що спільнота Вікіджерел вирішила, що ці твори вільні?--Ahonc (обговорення) 11:37, 15 квітня 2012 (UTC)
[ред.] Чому так змінилася статистика по вікіджерелам з 4500 до 1947 статей?
Чому так змінилася статистика по вікіджерелам з 4500 до 1947 статей?--Oleandr (обговорення) 11:43, 10 травня 2012 (UTC)