Індекс:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf

Назва Історія Слободської України
Друга назва Культурно-історична бібліотека
Автор Дмитро Багалій
Рік 1918
Видавець Видавництво «Союз» Харьківського кредитового союзу кооперативів
Сканування pdf
Прогрес Вичитано—Всі сторінки роботи вичитано, але не всі перевірено
Сторінки (ключ до статусів сторінок)
Transclusion_Status_Detection_Tool Library-logo-blue-outline.png View-refresh.svg
ОГЛАВ.
 


Передмова — 3–4 стр.

1-й розділ. Географичний нарис слободської України і початок її заселення — 5–21 стр. Дике поле — слободська Україна — (стр. 5); її поверх і взгірья — (стр. 6–8 ); річки і їх вплив на заселення — (8–9); степ і ліс і їх вплив на заселення — (9–10); природні багацьтва слободської України — (10–12); татарськи броди та перелази — (12); шляхи — (12–13); новоросійский степ — (14); московське заселення України — (14–20); українськи переселеньці з Польщи в XVI І першій половині XVII ст. — (20–21).

2-й розділ. Заселення Слободської України з другої половини XVII до кінця XVIII ст. — 22–51 стр. Переселення народу в слободську Україну з Задніпрянщини і його причини (22–26 стр.); заснування й заселення міст і слобід — Острогожська, Сум, Харьківа, Охтирки, Ізюма і округи їх полків — (26–36); внутрішнє розселення слобожан — (36–37); участь манастирів в заселенню країни — (37–39); чужоземні переселенці — (89–40); вплив заселення на устрій Слободської України — (40–41); жалованні грамоти Слободським полкам — (41–44); участь Московської держави в українському заселенню — (44–45); поширення теріторії Слобожанщини — (45–47); ріжні оселі — (47–49); зріст її населення — (49–60); вихід народу з Слобожанщини за її межи — (51).

3-й розділ. Боротьба з татарами — 52–74 стр. Оборона проти татар — (52–53 стр.); татарські напади 1680 і 1691 р. — (53–54); иньші татарські напади — (55–56); україньці у неволі і як три брати утікали з Озова — (56–66); кріпости у великих городах, містечках та селах — (66–68); линії кріпостей — (69–72); вісти про татарськи напади, вартові та станишники, неспокійне життя од татарских нападів і війскових чвар — (72–74).

4-й розділ. Автономія — 75–109 стр. Склад Слободських полків і їх перші полковники — (75–82 стр.); склад козацької автономії — (83–86); полковники Слободських полків — (85–88); діяльність полковників і їх вибори — (88–96); Московські воєводи на Слобожанщині —(98–102); залежність слободської України від Білгородських воєвод, розрядного і посольского приказів — (102–103); скасування автономії при цариці Анні та Катерині II — (103–109).

5-й розділ. Соціальний устрій і суспільні стани — 110–137. Подібність і ріжниця у суспільних станах Гетьманщини і Слобожанщини — (110–111 стр.); тодішні стани — міщане, козаки-компанейці і підпомошники, державські піддані — (111–119); число ріжніх станів по перепису 1732 р. і у 1767 років — (119–124); козачи і міщанські одбутки — (124–132); одбутки підданих — (132–184); соціальні реформи за часи цариці Анни — (134–135); соціальна реформа цариці Єкатерини II — (135–137).

6-й розділ. Вибори до Єкатерининської Комисії для укладання нового „уложенія“ і накази Слобожанських представників — 137–158 стр. Вибори до Комісії — (137–141 стр.); накази дворянських представників — (141–151); накази городянських представників — (151–154); накази війскових обивателів — (154–156); бажання усіх станів взагалі — (156–158).

7-й розділ. Промисли, ремесла та торговля — 158–179 стр. Економичний побут переселенців — (158–159 стр.); землеробство — (159–162); садівництво — (162–163); скотарство — (163–164); бджільництво — (164–165); викурювання горілки — (164–165); млинарство — (165); дегтярство — (165–166); здобуваннє селітри — (166); ремесла — (166–168); торговля — (168–170); слободськоукраїнскі ярмарки — (170–171); великі ярмарки — (171–173); середні ярмарки — (173); малі ярмарки — (173–174); ярмарковий товарообмін — (174–179).

8-й розділ. Земельна власність — 179–205 стр. Займанщина земель, яко основа земельної власности — (179–181 стр.); окружні козачи полкові та сотенні землі — (181–184); права на дрібну земельну власність казаків-хозяїнів — (184–191); распорядження про старозаїмочні землі російского уряду — (191–196); початок панського дворянского землеволодіння — (197–202); манастирське землеволодіння — (202–206).

9-й розділ. Слобожанський побут — 205–225 стр. Українский побут козацької старшини — (205–207 стр.); обставини життя слободських полковників — (207–215); обставини життя козацтва, селянства та міщанства — (215–220); звичаї та риси характеру Слобожан — (220–225).

10-й розділ. Духовенство, церкви та манастирі — 225–244 стр. Релігійний настрій — (225–230 стр.); церковна ієрархія — (230–238); церковна парахвія — (233–241); церковні брацтва — (241–242); шпиталі — (242–244); з життя духовенства — (241).

11-й розділ. Осьвіта — 245–264 стр. Любов до осьвіти у слобожан і народові школи при церквах — (245 стр.); мандровані учителі — (245–249); шкільна наука — (249–251); число шкіл у слободській Україні у 1732 p. — (251–252); Харьківський Коллегіум, яко центр осьвіти на Слобідський Україні — (252–257); пам’ятники словесности — (257–264).

12-й розділ. Український философ Григорій Савич Сковорода 264–274 стр. Життя Г. С. Сковороди — (264–268 стр.); философія Г. С. Сковороди — (268–273); значіння Г. С. Сковороди — (273–274).

13-й розділ. Харьків, яко українське місто — 275–300 стр. Національний і соціальний склад Харьківського населення у XVII—XVIII в. — стр. 275–287; Укранське відродженнє у Харькові у XIX в. — стр. 287–300.

Библіографичні указівки — стр. 301–304.

Пояснення до малюнків — стр. 305–306.

Карти слободської України.


Видавництво «Союз» (логотип).png


Видавництво „СОЮЗ“ Харківського Кредитового Союзу Кооперативів.

Харьків, друкарня „ПРОСВѢЩЕНІЕ“ Рибна ч. 32