Перейти до вмісту

Індекс:Лепкий Б. Начерк істориї української лїтератури. Кн. 2 (1912).pdf

Матеріал з Вікіджерел
Автор Богдан Лепкий
Назва Начерк істориї української лїтератури
Підзаголовок Книжка 2. Від нападів Татар до Котляревського
Серія Загальна біблїотека
Том 94–98
Видавець Галицька Накладня Якова Оренштайна
Місце видання Коломия
Сканування pdf
Етап вичитування До вичитки
Статус включення Ще не включено
Томи

1-6 7 9-11 22-23 24-25 30-33а 49-50 53-56 61-62 68-72 81-84 94-98 100-103 106-107 127-128 152-153 154 159-160 161 162 163 164-165 166-167 172-173 183-184 190 195-196 209 212 213 214-215 234 242

Сторінки (ключ до статусів сторінок)
Transclusion_Status_Detection_Tool  


Зміст книжки.

Глава I.

Деякі загальні замітки про стан українських земель перед татарськими нападами. Недостачі та хиби в нашім тодїшнім устрою. Напір сусїдів — особливо московської Руси. Татарська навала. Єї наслїдки. Руїна культури й материяльного биту. Моральні погубні впливи. Утрата самостійности. Своє та чуже ярмо. Татарські люди. Загальне отупіння. Татарські напади в тямцї народу, в людовій поезиї, в книжній лїтературі. Описи нападів в наших та московських лїтописях.

Сторона 3 до 35.

Глава II.

Після нападів татарських Україна повертаєть ся на захід. Праця Данила коло піддвигнення та зєдинення України. Його заміри з Римом. Данилові наслїдники. Роздїл України. Письменьство в потатарській добі. Стійність слів Сератона. Слово о двох нових мучениках, як проба епосу героїчньото на основі борб татарсько-руських. Висновки.

Сторона 35 до 54.

Глава III.

Князївство литовсько-руське. Його стремлїння. Між Литву й Україну входить Польща. Новий плян. Борба двох напрямів. Упадок галицької України. Литовські вельможі в оборонї староруської культури. Церква, мова, школа, обичаї. Їх хиби причиною перемоги латиньства над византийсько-руською культурою. Консерватизм веде до упадку.

Сторона 55 до 93.

Глава IV.

Причини лїтературнього упадку. Заскорузлість панів, поневолення люду, неосьвіченність духовників, материялїзм суспільства. Письменники консервують спадок по давних лучших часах. Оживлення серед балканських Славян. Його відгуки у нас. Волощина. Наші зносини з ньою. Польський напір. Оборона і полєміка.

Сторона 93 до 119.

Глава V.

Історична лїтература. Супрасльський кодекс. Русько-литовські лїтописї. Чи наші вони? Іхня мова. Дух. Сьвіцкість і аристократизм. Кодекси. Подїл на три віддїли. Лїтописцї Волинї й України.

Сторона 120 до 131.

Глава VI.

Староруське право й судівництво в. князївства Литовсько-Руського. Наклін до февдально-аристократичнього устрою. Земський привілей в. к. Казимира. Судебник Казимира Ягайловича. Привілеї Жиґмонта Жидам. Статут литовський. Друга його редакция. Редакция з 1588 р. Копні суди. Маґдебурське право.Його значіння для нас. Литовська Метрика. Грамоти правні, присяги, віна, рішення спорів, тощо.

Сторона 132 до 164.

Глава VII.

Письменьство, чи письменність. Лїтературі брак індивідуальности. Письменники о виразнїйших профілях. Митрополит Киприян. Фотий. Григорий Цамблак. Спиридон з Тверу. Пахнутий, Дихачів брат. Посланїє Михаіла. Завіщання Загоровських. Зміст. Мова. Значіння. Переґринация, или путь до Іерусалиму.

Сторона 165 до 197.

Глава VIII.

Траґедия нашої поезиї. Зматериялїзовання нашої суспільности. Брак поетичнього погляду на сьвіт. По нитцї Ариядни… Слово о Романї Волинськім. О Лазаревім Воскресенню. Шестоднев. Повість про литовсько-московську війну. Смоленська записка. Останки епосу з дружинно-княжої і литовсько-руської доби. Пісня про Стефана Воєводу. Пісня про Івана і Маряну та иньші. Їх вартість і значіння.

Сторона 198 до 238.

Глава IX.

Загальна характеристика часу. Традициї колишнього imperium romanum і змагання национальні. Імпериялїзм і папство. Гуманїзм. Його ріст і поширення. Імпериялїзм в Москві. Московські мрії про спадок по східноримськім цїсарстві. Опіка над славянщиною. Голоси протесту. Секти і їх значіння. Безуспішні змагання до реформи. Максим Грек, його заслуги й нагорода. Початки письменницької мартирольоґії в Росиї. Перші слїди гуманїзму на Українї. Курбський. Перед досьвітом.

Сторона 239 до 267.