Перейти до вмісту

Історія України-Руси віршами/Княжі усобицї

Матеріал з Вікіджерел
КНЯЖІ УСОБИЦЇ.

Владимира поховали
В тисячу пятнайцять.
Ярослав злучив всї землї
В тисяч девятнайцять.
Много славних дїл зробив він:
Муром обвів Київ,

Збудував Собор Софійський,
Що стоїть до нинї.
Про церкви дбав, та про школи,
Про права народу. —
Тож не дармо “Мудрим” звали
За се в нагороду.
Та не довго добро велось,
— Добру не все бути....
І Ярослав землю роздав
Поміж свої дїти.

Софійський собор в Київі.
 

Кождий син старшим хтїв бути,
Князївство збільшити;
Та війною брат на брата
Стали наїздити....
Дикі орди половецькі
З сварки користали

Й часто-густо з огнем й мечем
На Русь набігали.
Український край розлогий
Всюди пустошили....
Без пощади жінок й дїтий
У полон гонили.
Гіркий сьвіт настав всїм людям,
Стали раду мати,
Щоб престол міг в Київі
Мономах обняти.

Володимира Мономаха стрічають Кияни.
 

Так і сталось по нарадї.
Мономах в коротцї
Привернув лад, злучив землї
Та побив Половцїв.

 Із смертию Мономаха
 Знов біда почалась;
 Усобицї спричинили,
 Що Русь розпадалась....