Історія України-Руси віршами/Церковні брацтва і школи на Руси
◀ Злука Литви і руських земель з Польщею | Історія України-Руси віршами Церковні брацтва і школи на Руси |
Початки козаччини ▶ |
|
В той то грізний час для Руси
Муж, що гідний чести,
Князь Острожський, знов старав ся
Лад в Руси привести.
І міщанство причинилось.
Брацтва заснували
І читальнї закладали,
Печатню придбали.
Найславнїйше було в Львові
З брацтв, — Ставропигійське;
Друге славне у Києві, —
То Богоявленське.
Много попів православних
Схизму полишили,
Й на Соборі у Берестю
З Римом ся злучили.
Стало ся те в тисяч пятьсот
Девятьдесять шестім:
Епископи старали ся
Унїю завести.
Славний Потій і Терлецький
Много працювали,
І зберегли руський обряд
Схизму навертали.
По Потію настав Рутський
На київськім тронї,
І воздвиг чин Василіянів
До краси давної.
Та з схизмою завзятою
Борба не вставала;
Много Церков католицька
Мучеників дала.
З сих найбільший був Йосафат,
Епископ Полоцький, —
Він то сьвятим є узнаний
В Церкві католицькій.
Від Поляків теж гаразду
Русини не мали.
Прав не дали й латинщили
Шляхту і міщанів.
Та тепер зачавсь змагати
Дух просьвітний в краю,
Йшли в заводи католики
З “сьвятим” православєм.
Будували школи, церкви,
А Петро Могила,
Дав в Києві Академію,
Що в сьвітї вславилась.
Та все-ж таки під Польщею
Тяжко було жити;
Тож козаки старали ся
З тим конець зробити.