Історія української літератури/Книжка перша/Ідейний зміст

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ідейний зміст.

35. Внутрішній, ідейний характер нашої словесної творчости виявляється в останках творів того часу, що правда, не дуже ясно, але всетаки дещо наука ствердила. «Народні твори — пише Возняк — переховали нам останки того світогляду, котрий мали українці в хвилі приняття христіянства. Робити висновки про тодішній світогляд українського народу з його теперішньої усної словесности помагають візантійські й арабські джерела з початків історичного життя України та найдавніші памятки нашої літератури. Релігійні поучення, літописи та Слово про похід Ігоря зберегли ряд імен таких поганських богів, як Перун, Велес, Дажбог, Стрибог, Хоре і ін. Одначе в нашій усній словесності ці імена не згадуються зовсім, хоч є згадки про лісовиків, водяників, домовиків; вірили тоді також в русалки, опирів, вовкулаків і ін. До того такі імена, як Хоре, по більшій часті далекі нашій мові й незрозумілі нашому народові. З тих причин думають учені, що ці боги це не вислід ступневого розвитку українських місцевих вірувань, а переняті вони від сусідів. І саме це вислід іранського й Германсько-скандинавського впливу на верхні шари українського народу — на його аристократію. Тільки вищі шари українського народу дійшли до вищого ступня релігійних вірувань, до антропоморфізму, себто до зближення обличчя бога до обличчя людини. Маси народу лишилися на попереднім ступні розвитку — на ступні анімізму, себто представляли собі сили природи свого роду уосібленнями, а окремі явища природи могутніми живими істотами».

Оце й є головний ідейно-світоглядовий висновок модерної науки з того словесного матеріялу, що складається на перший період історії української літератури. Висновок, який робить багато клопоту думаючим людям, бо доволі важко його згармонізувати з новими дослідами про прадавню культуру на українських землях та з високим стилістичним і змістовим рівнем нашої первісної словесної творчости, що в літературному огляді на загал не уступає навіть витворам штучної поезії найкультурніших модерних народів.Та з цим протиріччям боряться вже довгі десятиліття всі, кому приходиться зачепити о трудне, досі задовільно невияснене питання передхристіянської мітолоґії й релігії словянських племен. Покищо мусимо задоволитися тут ствердженням гіпотетичної правди згідної з нинішнім станом науки, але мабуть ще не дефінітивної.