Історія української літератури/Книжка перша/Від чужого до рідного

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Від чужого до рідного.

12. Признаючи тісну структуральну залежність літературного твору від структури слова як будівельного матеріялу того твору, не можемо замкнути очей на факт, що в II. періоді стала нараз у нас мовою словесного мистецтва не рідна староукраїнська мова, як це було в І. періоді, а чужа, хоч і споріднена/ староболгарська мова. Вплив цього факту на формальний і змістовий характер початкового українського письменства був величезний, може не менший, як вплив інвазії чужого, візантійського мистецького стилю. Оці два неукраїнські чинники спричинили різку відмінність письменства II. періоду від словесної творчости І. періоду та спершу деяку його чужість на українському ґрунті. Але з часом стара українська мовна й мистецько-стилева стихія таки проникла в ядро того зовнішніми формами чужого письменства та вже за кілька десятиліть надала йому питомо українські національні риси. Процес розвитку українського письменства від т. зв. перекладної літератури до оригінальної літературної творчости перших українських письменників, — це процес безупинної внутрішньої українізації й духового усамостійнювання українського письменства Княжої доби.