Історія української літератури/Книжка перша/Колядки

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Колядки.

39. Одною з основних форм народньої поезії залишилися і надалі обрядові пісні, а головно колядки, серед яких появляються нові типи з лицарсько-героїчним змістом та зі слідами книжної апокрифічної літератури. Зразком нового типу колядок з Княжої доби можуть послужити ось хоч би рядки:


Ой славен, явен красний Івасенько,
А чим же ти та прославився?
Що із вечера коня осідлав,
А вже к світові під Царівград став.
Ой як бє, так бє на Царівгород.
Цар ся дивує, хто то воює.


А міщани ходять, все раду радять,
Що тому вояці за дари дати?
Вивели йому коня в наряді;
Він коня то взяв, — не подякував, — 
Не подякував, шапочки не зняв,
Шапочки не зняв, не поклонився,
Не поклонився й не покорився.