Історія української літератури/Книжка перша/Колядки і щедрівки

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Колядки і щедрівки.

13. Найцікавіші два роди обрядових пісень — це колядки та щедрівки, своєрідні пісневі святочні бажання, в давнині звязані з новорічними поганськими обрядами, а пізніше сполучені з христіянськими святами Рождества й Богоявлення.

Серед нинішніх різдвяних пісень відріжняємо дві окремі Групи: стародавні колядки і новіші коляди. Колядки мають на собі виразні сліди поганського ритуального походження. Основні космогонічні, есхатологічні і под. їх мотиви, пронизані глибокою свідомістю тісного звязку первісної людини з природою, а пізніше оживлені подувом історичних ремінісценцій з княжої й лицарської доби, — це найцінніші залишки найстаршої верстви нашого словесного мистецва. Коляди ж є пізніші штучні пісні з христіянськими різдвяними мотивами; повставали вони поволі впродовж пізніших віків нашого христіянського минулого, а вперше були зафіксовані друком у відомому «Богогласнику» XVIII. стол.

Та тут для нас цікаві виключно лише старовинні колядки. Одним із типових зразків пісень того типу є подана у Потебні космогонічна кол лядка, сполучена з дещо пізнішим мотивом про будову церкви. На цьому тексті легко можна запримітити молодші змістові наверствування на прастарій основі. Ось початок цієї колядки:

А що нам було з нащаду світа,
Ой не було ж нам хиба синя вода,
Синяя вода, тай білий камінь.
А прикрив Господь сиров землицев,
Виросло на нім кедрове древо,
Кедрове древо барз височейке,
Барз височейке і барз слічнейке.
Висмотріла го Пресвята Діва,
Зізвала к нему сорок ремісників:
«Ой підіте ж ви, ремісничейки,
А зітніте ж ви кедрове древо,
Збудуйте з него святу Софію,
Святу Софію в святім Києві».. .

Типовий, прастарий космогонічний, дуалістичний мотив про дерево на морі тут уже дещо здеформований новим, історичним українським мотивом. Таким чином в устах народу заховався дуже характеристичний своєю старовинністю зразок колядки.