Історія української літератури/Книжка перша/Колядковий ритм

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Колядковий ритм.

14. Характеристична формальна прикмета колядок і щедрівок — це їх окремі ритми. Степан Смаль-Стоцький, що вславився в українській науці, м. ін. відкриттям дійсної музично-ритмічно структури української поезії, зясовує суть колядкового ритму ось якими словами:

«Характеристичною прикметою колядкового ритму є, що такти його складаються не з чотирьох або двох, а з трьох часових одиниць. Наголос ритмічний паде завсіди на перший склад послідньому такту... Схема цих віршів така:

Історія української літератури №1.png

т. зн. тактів є чотири, три часові одиниці складаються на один такт, але в другім (звичайно) і в четвертім такті (правильно) є тільки по два склади, з котрих перший є подвійної часової стійности і має на собі наголос. Наголос у інших тактах зовсім свобідний. Цезура паде після другого такту... в колядковім вірші все стоїть на музичнім ритмі, а скільки складів припаде на один такт, про це рішає поетична потреба, настрій, зворушення душі і т. п.».

Для пояснення останнього речення даю ось який приклад: коли перший рядок цитованої вгорі колядки видержаний в типовій колядковій ритмічній схемі, то зараз у другому рядку, в його третьому такті, натрапляємо, здавалось би, на грубе порушення цього ритму: чотири склади замісць правильних трьох; але для кожного, хто знає бодай елементарні основи музики, ясно, що і в другому рядку ритм досконалий, ні трохи непорушений, лише просто змодифікований:
Історія української літератури №2.png

Оця змога безконечно модифікувати музичнопоетичні ритми в рямках основної схеми — це один з найкращих мистецьких ефектів української народньої, а часто і письменницької поезії; без правильного зрозуміння цієї нашої мистецькословесної своєрідности ніколи не дійдемо до збагнення краси українського поетичного слова.