Історія української літератури/Книжка перша/Леґенди

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Леґенди.

44. В ділянці усно-словесної прози повстали в Княжій добі деякі зовсім нові роди творів. Місце поганських мітів почали поволі займати христіянські легенди з сильними апокрифічними елементами, — але це не перешкодило і мітам перетривати в устах народу до наших часів.

Леґенди «походять — як каже В. Гнатюк — з ріжних джерел і з рїжних часів, від найдавніших до найновіших». Ясно, що саме в перших віках христіянства на Україні велика частина цих леґенд не лише повстала, але і вповні розцвіла.  — Найважніший збірник народніх леґенд видав В. Гнатюк, є також праці І. Іванова, М. Василева І. Франка і інш. Є, далі, студія М. Сумцова про історію українських апокрифічних оповідань і пісень.