Історія української літератури/Книжка перша/Літературні збірники

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Літературні збірники.

20. Та ще більш улюблені, ніж твори поодиноких релігійних письменників і моралістів, були лекші своєю формою та приступніші для читача літературні збірники, до яких на першому місці зачисляю дуже багаті й ріжнородні збірки життєписів святих. Вже зпочатку XI. стол. знали на Україні такий збірник зложений у календарному порядку та названий «Четья-Минея», що потривав на українському ґрунті в ріжних формах до найновіших часів. Інший тип збірника житійце «Прольоґ», ще інший — ріжні «Патерики» (синайський, скитський, атонський, єрусалимський і ін.), себто збірки житій святих з якоїсь одної околиці. Всі ці роди житійної літератури були на Україні знані і люблені.

Типовими зразками іншого роду літературних збірників уже більше світського характеру є славні два збірники кн. Святослава з рр. 1073 і 1076, переписані за болгарськими оригіналами українського князя Святослава Ярославича. Головним змістом збірників того типу були виїмки з творів св. Отців, коментарі до ріжних місць св. Письма, уривки з історичних і філософічних творів і т. п. Іншим родом збірників були дуже популярні у нас «Пчели», себто збірки афоризмів з релігійної й світської сучасної літератури.

До Групи літературних збірників зачислюю, вкінці, також один з найцікавіших, вже наполовину оригінально - українських компілятивних творів Княжої доби, яким є «Моленіє Даниїла Заточника» з XII. — XIII. стол. Цікаве воно як своєю формою, опертою на літературній фікції, (прохання заточенця до князя о помилування, сплетене з варіянтом грецької версії про перстень Полікрата), так і дотепним вибором усяких виїмків і афоризмів з ріжних сучасних творів.