Історія української літератури/Книжка перша/Нова спроба періодизації

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нова спроба періодизації

V. Коли залишимо на боці схиблені спроби деяких новіших українських істориків літератури будувати періодизацію на суто економічних і клясових, марксівських принціпах, — то, поза М. Грушевським, майже не знаходимо значніших спроб ревізії традиційної нашої схеми періодизації. А ця стара схема не є і не може бути добра вже хоч би лише тому, що намагається вбгати специфічно мистецький словесний матеріял у рямки специфічно позамистецькі, що зовсім ігнорує критерії мистецького й сталевого розвитку літератури. З другого боку, досвід новаторів-літературознавців західньоевропейських, головно ж німецьких, які захотіли до історії літератури безоглядно примінити схеми з теорії й історії образотворчого мистецтва, показав, що і тут не обійдеться без поважних труднощів і великих помилок. Але, на мою думку, вже краще помилятися, шукаючи правдивих доріг, нім помилятися, стоячи на старому, фальшивому місці. Тому в цій праці постараюся послідовно примінити мистецько-сталевий принціп також до періодизації історії української літератури, а щойно в рямках тої мистецько-історичної схеми видатно узгляднювати й культурно-історичний, а передовсім ідейно-етично-естетичний момент.

Таким чином оця перша й недосконала спроба нової періодизації історії української літератури виглядатиме ось як:

І. Староукраїнський стиль.

II. Візантійський стиль.:

III. Пізньовізантійський переходовий стиль.

IV. Український ренесанс.

V. Козацький барок.

VI. Псевдоклясика.

VII. Бідермаєр.

VIII. Романтика.

IX. Реалізм.

X. Модерна.