Історія української літератури/Книжка перша/Перший вилім
| ←III. Періодизація і усна словесність | Історія української літератури. Книжка перша (1941) IV. Перший вилім |
V. Нова спроба періодизації→ |
Завантажити у  •  •  • 
|
Перший вилім.
IV. Як це не дивно — але ж, коли не брати під увагу несмілих і невикінчених натяків у Возняка і ще в деяких дослідників — то перший рішучий удар нашій традиційній схемі періодизації бодай щодо трактування усної словесности завдав не «цеховий» спеціяліст від історії літератури, а чоловік до деякої міри «посторонній», який щойно на схилку літ запрезентувався також як першорядний історик літератури: Михайло Грушевський. Він зовсім рішуче й безкомпромісово поставив найстарші твори усної поезії на сам початок розвитку українського словесного мистецтва, а також дальші періоди письменського розвитку переплів дослідами про ріжні роди усної словесности всюди там, де письменницькі й усні словесні твори своєю ґенезою часово сходилися. Це нове упорядкування матеріялу показалося єдино доцільним не лише з огляду на свою хронолоґічну послідовність, але також тому, що в зовсім новому світлі поставило нам перед очі справу взаємин між усною й писаною поезією та важні часові сюжетові й стилістичні звязки чи аналогії.