Історія української літератури/Книжка перша/Прасловянська цівілізація
←3. Староукраїнська культура і усна словесність | Історія української літератури. Книжка перша (1941) 4. Прасловянська цівілізація |
5. Прасловянська і українська поезія→ |
Завантажити у ![]() ![]() ![]() ![]() |
Прасловянська цивілізація.
4. Коли ж з области ще покищо гіпотетичних і не все поважних здогадів перейдемо на твердий ґрунт наукової історії — слід перш за все ствердити, що початки духового життя наших (предків сягають у кожному разі до тих дуже давніх часів, коли ці наші предки ще не творили одноцілої української нації, лише жили в рямках цілої низки племен приналежних до словянської Групи арійської раси. Стара спільна словянська цивілізація процвітала вже від прадавна головно на українській території, в доріччях Дніпра і Висли, де найповажніші дослідники шукають прасловянської батьківщини. Про цю цивілізацію можемо сказати менш-більш те, що вона була головним чином хліборобська. Зі збіжжя знали старі словяни «жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо, з дерев дуба, липу, явір, бук, вербу, березу і т. д. Мали слова: орати, сіяти, косити, серп, коса, мотика, лопата, віз, гумно, млин, мясо, молоко, овочі, яблоко, груша, вишня, слива, оріх. З напитків знали мід, а вино переняли від ґерман. Хліборобство приневолило словян оселитися і побудувати доми, двори, села, а до цього були потрібні: долото, кліщі й сокира. Для оборони служив город, окіп, а зброєю був лук, стріли, меч, тощо. Рахували до тисячі. Знали перші правні поняття, як право, ігсравда, закон і суд. Почитали природу, а небесні явища розбуджували їх фантазію, що творила релігійні міти й уосіблення». (М. Возняк).