Історія української літератури/Книжка перша/Україна і Захід

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Україна і Захід.

4. Важним проявом цих західніх духових впливів були передусім спроби нашого вищого духовенства церковно зєднати Україну з Римом; спроби, роблені спершу з ініціятиви короля Данила, а далі, вже в XV. ст., митрополитом Григорієм Цамвлаком у Констанці, митрополитом Ісидором у Фльоренції, та вкінці відомим Мисаїлом. Крім того не без великого культурного впливу були звязки Романа і Данила з римським Апостольським Престолом, інтенсивні дипломатичні зносини Романовичів зі західніми державами та родинні й династичні звязки тодішніх наших князів з західньоевропейськими панівними домами, а українських вельмож зі західніми шляхетськими родами.

Але передумова дійсного культурного розцвіту в III. періоді, сильна Галицько-Волинська держава, жила закоротко на те, щоби принести буйні плоди і на літературній ниві. З 1340. poкомдинастія Романовичів вимерла і почалися для держави важкі часи. Короткотривала боярська влада, потім наїзд польського короля Казимира, далі панування угорського короля Людвика, — все це довело вкінці в 1387. р. до закріплення польської влади в Галичині. Інші українські землі заняла в XIV. стол. Литва; яка теж скоро підпала під польські державні впливи.

«Вже ґеоґрафічне положення України — пише М. Возняк — вимагало її зносин зі Заходом, бо ж вона має своїми сусідами й угрів, і словаків, і поляків. Ці зносини стали тим живіші, коли західні українські землі дісталися під польське и литовське панування и коли останнє поширилося також на інші українські землі. В звязку з західніми впливами стояв і приплив течії живої мови до письменської. В Литві появилися сойми і маґдебурське право, все це закликало до державного життя найвищий і середньо ній шари міської кляси суспільства».