Історія української літератури/Книжка перша/Усна словесність й історія літератури

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Усна словесність й історія літератури.

10. «В курсах історії письменства — каже С. Єфремов — народня поезія звичайно становиться на початку, як вихідний пункт усієї еволюції, цо переживає письменство за довгий час од своч> народження й до останніх часів. Роблять так іерез те, що народню поезію вважають, і цілком справедливо, не тільки хронологічно старшою од нтучного книжного письменства, але й ідейно вицою од тих книжних творів, які звичайно повстають на світанні людської думки».

Та коли сам Єфремов, мимо того, пішов традиційним шляхом майже всіх істориків української літератури та примістив відділ про народню поезію й етноґрафію між «середню» й «нову» добу письменства, — ми йдемо радше правильним шляхом М. Грушевського, вважаючи найстарші верстви усної словесности матеріялом для першого періоду нашого словесного мистецтва, а пізніші наверствування народньої поезії опрацьовуючи хронологічно спільно з письменською творчістю даного часу.