Перейти до вмісту

Антологія американської поезії/Альфред Креймборґ

Матеріал з Вікіджерел
 
АЛЬФРЕД КРЕЙМБОРҐ
(ALFRED KREIMBORG)
(Народився року 1883)

«Найбільш оригінальний з молодших інсургентів» — так висловився про Альфреда Креймборґа «старий інсургент» Луї Унтермаєр (цікаво, між иншим, то, що Унтермаєр молодший за Креймборґа віком на два роки, хоч старший у літературі).

Що до форми, то Креймборґ справді бунтар. Непосидюща вдача, волоцюга, музика, шахіст-професіонал, знов мандрівник, бухгальтер, театрал, нарешті, він надто близько стикався з живим, справжнім життям, щоб залишатися вірним зашкарублим реалістичним тенденціям старої американської літератури. Року 1914 А. Креймборґ зорганізував групу поступових молодих поетів, що прозвали себе «Инші» й гостро виступили проти реалістичних і псевдо- (як і нео-) класичних традицій. Глузуючи з обмежених ідеалістів, сам Креймборґ далі імажинізму не пішов.

У наших перекладах ми мали на увазі дати читачам хоч деяке уявлення про Креймборґа, як сатирика («Ідеалісти») і як імажиніста (решта віршів).


ІДЕАЛІСТИ

Брате Дубе:
Чого ти ростеш і ростеш?
Чи ти мрієш колись торкнутися неба?

Брате Струмню:
Чого ти біжиш і біжиш?
Чи ти мрієш колись заповнити море?
Брате Пташе:
Чого ти співаєш і співаєш?
Чи ти мрієш?
Хлопче:
Чого ти верзеш і верзеш, і верзеш?


СТАРИЙ МАНУСКРИПТ

Небо —
це прекрасний старий пергамент,
що на ньому сонце
й місяць
ведуть свій щоденник.
Щоб все те прочитати,
треба буть лінгвістом
більш вченим, ніж Батько Мудрість,
і мрійником
більш ясновидющим, ніж Мати Мрія.
Та щоб відчути це,
треба бути апостолом:
таким, що більше, ніж щирий,
і бути завжди
єдиним, певним —
як земля
або море.

СВІТАНКИ

Я прийшов
від пиши
весь шлях геть аж до покори.
Верх
був жахніший,
ніж все попереднє.
Це верх;
тут високе струнке дерево.
Воно не хилиться, воно не гнеться.
Воно лиш оглядається назад.
На світанку
під цим деревом
все моє друге Я
було поховане.
Чекаючи, доки я прийду знов,
химерне, зацікавлене,
що я знов принесу,
воно дивиться вниз.