Антологія римської поезії/Горацій/До ліри. Ода I, 32

by Горацій

←До Левконоі. Ода I, II

Антологія римської поезії Горацій, переклад — Микола Зеров До ліри. Ода I, 32

До хлопця-прислужника. Ода I, 38→

 Завантажити у • • •

ГОРАЦІЙ.
Оди І, 32.
До ліри

Просять нас і ждуть. І коли не марно
Награвали ми, коли рік і більше
Житиме наш спів, — на латинський голос

Грай мені, ліро!

На Лесбосі вперше озвався спів твій:
Там Алкей, співець і невтомний воїн.
Як пригонить часом на вохкий берег

Човен розбитий, —

На твоїй струні Афродиту славив,
Славив Вакха й Муз, пустуна Ерота
Й Ліка-хлопчака темнооку вроду

Й кучері чорні.

Феба дивний дар, на бенкетах Зевса
Всім бажаний гість і в трудах щоденних
Пільга й супокій — на моє благання —

Ліро, озвися!