А у полі два дубоньки, третій зелененький

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про текст
Назва: А у полі два дубоньки, третій зелененький
Записано в:
Дата запису:
Записувач:
Записано від:
Жанр: козацька
Опубліковано в: Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким. Часть І, отд. 1. М., 1878., с. 94-95.
[[Зображення:|180px]]


А у полі два дубоньки, третій зелененький,
Погибає на Вкраїні козак молоденький;
Погибає, погибає, либонь, хоче вмерти.
"Ой ідіте, приведіте дівчину до смерти!
Ой 'но тої не ведіте, що-м давно кохав,
Іно тую приведіте, що-м тепер зачав!"
"Ой знати ж ти, козаченьку, не справді вмираєш,
Що ти собі предо смертю дівчини жадаєш?"
Умер козак, умер козак та й лежить на лавці,
Хорошенько єго вбрали в червоній китайці;
А ще краще поховають в зеленій муравці...
Умер козак, умер козак і козацька мова,
А лишився кінь вороний і ясная зброя.
Ой зійшлися козаченьки до єдної хати,
Взяли раду козацькую, кому коня дати?..
"Сотникові коня дати, гетьманові зброю,
Щоб позволив поховати козака з стрільбою.
Сотникові коня дати, гетьманові зброю,
Щоби везли, провадили козака до гробу".
Тешуть явір, тешуть явір, тешуть яворину
Молодому козакові та й на домовину.
Тіло везуть, коня ведуть, кінь ся спотикає,
Молодая дівчинонька з жалю умліває.
Тіло везуть, коня ведуть, кінь головку клонить,
Молодая дівчинонька білі ручки ломить.
"Ой не ломи, дівчинонько, й мізинного пальця,
Бо вже нема і не буде козака-коханця!"
Ой як взяли козаченька до гробу спускати,
Ой взяв за ним кониченько жалібненько ржати..

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).