бережина

бережина

Бережи́на, ни, ж. Прибрежье, побережье. Берегом, берегом, бережиною ой хто ж то приходив вечориною? Чуб. V. 92.

Бережина́, ни́, ж. Береговая трава, береговое сено. Підем бережину поскидаємо. Харьк. у.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Бережи́на, ни, ж. 1) Прибрежье, побережье. Берегом, берегом, бережиною ой хто ж то приходив вечориною? Чуб. V. 92. 2) Бережина́. Береговая трава, береговое сѣно. Підем бережину поскидаємо. Харьк. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Бережи́на, ни, ж. 1) Прибрежье, побережье. Берегом, берегом, бережиною ой хто ж то приходив вечориною? Чуб. V. 92. 2) Бережина́. Береговая трава, береговое сено. Підем бережину поскидаємо. Харьк. у.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937