Привітання життя (збірка)/Божевільна риба

Матеріал з Вікіджерел

10

БОЖЕВІЛЬНА РИБА


Дзюрить, дзичить, дзюрчить, дзирчить вода,
мельодії грає на каміння флейті,
а в білих пін хвилястогривім рейді
риб щічки розцвітають з глибу дна.

Над плесо вискочила з них одна
та сонця колесом побита в леті
упала вниз. Відтоді є в хвиль меті[1]
самітна та німа, хоч молода.

Поете! Чорний шлях твій, чорна скиба,
не заспокоїть сірини багонце,
чужа ржа біржі, гниль коржава гриба.

І мрій снуєш срібнясте волоконце,
і вверх глядиш, мов навіжена риба,
яка побачила хоч раз вже сонце.


——————

  1. Від мето = гамір, шум.