бідаха

бідаха

Біда́ха, хи, об. Бедняга, бедняжка, горемыка. Г. Барв. 76. І гостя (цапа) в тришия в кошару мусять гнать. Прийшлось бідасі пропадать. Греб. Ум. Біда́шка, біда́шечка. Шух. I. 198. ЕЗ. V. 145.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Біда́ха, хи, об. Бедняга, бедняжка, горемыка. Г. Барв. 76. І гостя (цапа) втришия в кошару мусять гнать. Прийшлось бідасі пропадать. Греб. Ум. Бідашка, бідашечка. Шух. I. 198. ЕЗ. V. 145.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Біда́ха, хи, об. Бѣдняга, бѣдняжка, горемыка. Г. Барв. 76. І гостя (цапа) в тришия в кошару мусять гнать. Прийшлось бідасі пропадать. Греб. Ум. Бідашка, бідашечка. Шух. I. 198. ЕЗ. V. 145.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924