біларапський

біларапський

Білара́пський, а, е. Употребл. в думе для обозначения какой-то, вероятно, фантастической земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три части розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло. АД. I. 177.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Білара́пський, а, е. Употребл. в думе для обозначения какой-то, вероятно фантастической, земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три часті розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло. АД. I. 177.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Білара́пський, а, е. Употребл. въ думѣ для обозначенія какой то вѣроятно фантастической земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три части розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло. АД. I. 177.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924