ВВР/1957/11/Про зміни в адміністративно-територіальному поділі
| ◀ Указ Президії Верховної Ради Української РСР про присвоєння почесного звання Заслуженого лікаря Української РСР лікарям Дніпропетровської області | ВВР/1957/11 Про зміни в адміністративно-територіальному поділі |
Алфавітно-предметний покажчик за 1957 рік ▶ |
|
Рішенням виконавчого комітету Житомирської обласної Ради депутатів трудящих від 29 листопада 1957 року Лучицьку сільську Раду Ярунського району передано до складу Ємільчинського району.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1957 року Воле-Жовтанецьку, Желдецьку і Сокільську сільські Ради Куликівського району передано до складу Кам'янсько-Бузького району.
Рішенням виконавчого комітету Ворошиловградської обласної Ради депутатів трудящих від 26 грудня 1957 року селище будівництва шахт «Білоріченка» і № 19 Олександрівського району віднесено до категорії селищ міського типу з присвоєнням селищу найменування Білоріченський.
Тим же рішенням центр Велико-Водянської сільської Ради Краснодонського району перенесено в селище Верхньо-Дуванне, яке віднесено до категорії селищ міського типу і найменовано Верхньо-Дуванний.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної Ради депутатів трудящих від 20 листопада 1957 року село Андріївку Андріївського району віднесено до категорії селищ міського типу.
Рішенням від 20 грудня 1957 року віднесено до категорії селищ міського типу село Куйбишеве Куйбишевського району.
Рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих від 28 грудня 1957 року селище залізничної станції Васильків Перший Васильківського району віднесено до категорії селищ міського типу з присвоєнням селищу найменування Калинівка.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 29 листопада 1957 року селище шахт №№ 5, 8 і 9 Великомостівського району віднесено до категорії селищ міського типу з присвоєнням селищу найменування Соснівка.
Рішенням від 21 грудня 1957 року населений пункт Сасів Олеського району визнано селом, у зв'язку з чим його виключено з числа селищ міського типу.
Рішенням виконавчого комітету Ровенської обласної Ради депутатів трудящих від 18 грудня 1957 року віднесено до категорії селищ міського типу населені пункти:
- Березну Березнівського району,
- Володимирець Володимирецького району,
- Рафалівку Рафалівського району.
Рішенням виконавчого комітету Сталінської обласної Ради депутатів трудящих від 20 грудня 1957 року віднесено до категорії селищ міського типу:
- селище шахт «Лісівська» і «Селидівська-Південна» Селидівського району з присвоєнням селищу найменування Лісівка;
- селище східної групи шахт тресту «Сніжнянантрацит» Сніжнянського району з присвоєнням селищу найменування Залісне.
Рішенням виконавчого комітету Ворошиловградської обласної Ради депутатів трудящих від 26 грудня 1957 року село Велико-Водяне включено в смугу селища міського типу Верхньо-Дуванний Краснодонського району.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної Ради депутатів трудящих від 30 грудня 1957 року село Обіточне включено в смугу селища міського типу Ногайськ Приморського району.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1957 року включено населені пункти:
- Остапківці — в смугу міста Буськ Буського району;
- Острів — в смугу селища міського типу Щирець Щиренького району;
- Смалиху — в смугу міста Рава-Руська Рава-Руського району.
Рішенням виконавчого комітету Ровенської обласної Ради депутатів трудящих від 28 грудня 1957 року населені пункти Видумку і Тютьковичі Видумської сільської Ради, Боярку і Дворець Тиннівської сільської Ради та західну частину села Золотіїв Шпанівської сільської Ради Ровенського району включено в смугу міста Ровно.
Рішенням виконавчого комітету Ворошиловградської обласної Ради депутатів трудящих від 26 грудня 1957 року в складі Верхньо-Теплівського району утворено Нижньо-Теплівську сільську Раду, якій підпорядковано населені пункти Нижньо-Тепле, Середньо-Тепле, Піщане, Мурав'їне і селища залізничних роз'їздів Громки та Транзитний Теплівської сільської Ради і селище радгоспу імені Артема Петрівської селищної Ради.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної Ради депутатів трудящих від 20 грудня 1957 року в складі Веселівського району утворено Широківську сільську Раду з центром в селі Широке.
Широківській сільській Раді підпорядковано населені пункти Широке, Володимирівське і Степове Веселівської селищної Ради, Сірогозьке і Далеке Михайлівської сільської Ради і Зелене Запорізької сільської Ради.
Рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих від 28 грудня 1957 року в складі Фастівського району утворено Дмитрівську сільську Раду, якій підпорядковано населені пункти Дмитрівку і Півні Волицької сільської Ради.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної Ради депутатів трудящих від 30 грудня 1957 року в складі Комарівського району утворено Смолязьку сільську Раду з центром в селі Смоляж.
Рішенням виконавчого комітету Ворошиловградської обласної Ради депутатів трудящих від 26 грудня 1957 року ліквідовано Сентянівську сільську Раду Фрунзенського району з передачею населених пунктів Першотравневий, Криничне, Гримуче, Красногорівку, Жолобок і Дачне в підпорядкування Фрунзенській селищній Раді. Населений пункт Сентянівку включено в смугу селища міського типу Фрунзе.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної Ради депутатів трудящих від 20 грудня 1957 року в складі Веселівського району:
об'єднано Піскошинську і Менчикурівську сільські Ради в одну Менчикурівську сільську Раду,
ліквідовано Михайлівську сільську Раду з передачею населених пунктів Михайлівка, Озерне, Іванівка, Калинівка, Сіткулі і Стаси в підпорядкування Єлизаветівській сільській Раді; села Ново-Якимівку і Ново-Яковлівку передано до складу Мелітопольського району з підпорядкуванням їх Новгородківській сільській Раді.
Рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих від 28 грудня 1957 року ліквідовано сільські Ради:
Кодлубицьку Фастівського району з включенням села Кодлубиця в смугу міста Фастів;
Березівську Ржищівського району з включенням села Березівка в смугу селища міського типу Ржищів.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1957 року об'єднано сільські Ради:
Грицевольську і Березівську Лопатинського району в одну Березівську сільську Раду;
Завидченську і Миколаївську того ж Лопатинського району в одну Миколаївську сільську Раду;
Сірниківську і Ланівську Бобркського району в одну Ланівську сільську Раду.
Рішенням виконавчого комітету Сумської обласної Ради депутатів трудящих від 27 грудня 1957 року Тимофіївську і Осоївську сільські Ради Краснопільського району об'єднано в одну Осоївську сільську Раду.
Рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих від 28 грудня 1957 року села Ворошиловку і Савинці Рокитнянського району об'єднано в один населений пункт село Савинці і Ворошиловську сільську Раду, відповідно до назви її центра, перейменовано на Савинецьку.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1957 року перенесено центри і перейменовано сільські Ради:
Глинянську Пустомитівського району на Наварійську;
Острівську Щирецького району на Сердицьку.
Рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 5 листопада 1957 року перейменовано село Будьоннівку Сталінської сільської Ради Цебриківського району на село Цезарівка.
Рішенням від 13 грудня 1957 року село Будьонного Слобідської селищної Ради Кодимського району перейменовано на село Зоря.
Рішенням виконавчого комітету Ровенської обласної Ради депутатів трудящих від 28 грудня 1957 року перенесено центр і перейменовано Видумську сільську Раду Ровенського району на Бармаківську.
Рішенням виконавчого комітету Сталінської обласної Ради депутатів трудящих від 20 грудня 1957 року Ворошиловську сільську Раду Харцизького району, відповідно до назви її центра, перейменовано на Золотарівську.
Рішенням від того ж 20 грудня 1957 року селище Ворошиловку Жовтневої сільської Ради Приморського району перейменовано на селище Сміле.
Рішенням виконавчого комітету Сумської обласної Ради депутатів трудящих від 27 грудня 1957 року перейменовано населені пункти:
Мануїльського Добренської сільської Ради — на село Мирне; Будьонного Їздецької сільської Ради — на село Дружба; Петровського Великописарівської сільської Ради — на село Жовтневе,
Петровського Бондарської сільської Ради — на село Червоний Яр; Петровського Шаповалівської сільської Ради — на село Привокзальне,
Будьонного Байрацької сільської Ради — на село Липівське,
Хрущова Червонослобідської сільської Ради — на село Зелений Гай,
Ворошилове Хустянської сільської Ради — на село Хустянка,
Петровського Юнаківської сільської Ради — на село Садки; Петровського Яструбенської сільської Ради — на село Українське; селищу відділку радгоспу «Баратчине» Водолагівської сільської Ради присвоєно найменування Баратчине і селищу відділку радгоспу «Біловоди» Біловодської сільської Ради — Біловоди,
Папаніна Клишківської сільської Ради — на село Жовтневе.
Тим же рішенням перейменовано село Петровське Тростянецького району на село Зарічне і Петровську сільську Раду — на Зарічненську.
Тим же рішенням село Ворошилове колишньої Велико-Водянської сільської Ради Краснодонського району підпорядковано Верхньо-Дуванній селищній Раді того ж Краснодонського району.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1957 року передано населені пункти:
Глинна Глинянської сільської Ради і Відерки Містківської сільської Ради Пустомитівського району — в підпорядкування Пустомитівській сільській Раді та Ковир Глинянської сільської Ради — в підпорядкування Солонківській сільській Раді того ж Пустомитівського району;
Капелюх Потелицької сільської Ради Рава-Руського району — в підпорядкування Дев'ятирській сільській Раді того ж Рава-Руського району.
Рішенням виконавчого комітету Сталінської обласної Ради депутатів трудящих від 20 грудня 1957 року селище центральної садиби та 1-го і 2-го відділень радгоспу «Петровка № 6» Сталінської міської Ради і селище залізничної станції Доля Оленівської селищної Ради Ольгинського району передано в підпорядкування Олександрівській селищній Раді Мар'їнського району.
Рішенням виконавчого комітету Сумської обласної Ради депутатів трудящих від 27 грудня 1957 року передано населені пункти Хотінського району: селище Баратчине Водолагівської сільської Ради, Біловоди Біловодської сільської Ради і Пролетарське Юнаківської сільської Ради — в підпорядкування Новосічанській сільській Раді.
Тим же рішенням населений пункт Старо-Зінів Бобрицької сільської Ради Улянівського району передано в підпорядкування Ганнівсько-Тернівській сільській Раді того ж Улянівського району.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих від 19 грудня 1957 року населений пункт Мар'янівку Третю Святецької сільської Ради Теофіпольського району передано в підпорядкування Лисогірській сільській Раді того ж району.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих від 24 грудня 1957 року населений пункт Вербівку Тарасо-Григорівської сільської Ради Чигиринського району передано в підпорядкування Стецівській сільській Раді того ж Чигиринського району.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
