ВВР/1965/28/Про зміни в адміністративно-територіальному поділі
◀ У Комісіях Верховної Ради Української РСР | ВВР/1965/28 Про зміни в адміністративно-територіальному поділі |
|
Рішенням виконкому Запорізької обласної Ради депутатів трудящих від 4 червня 1965 року Смілівську сільраду Пологського району передано до складу Куйбишевського району.
Рішенням виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 9 червня 1965 року віднесено до категорії міст районного підпорядкування:
селище міського типу Димитрове Красноармійської міськради з найменуванням Димитров, селище міського типу Юнокомунарівське Єнакіївської міськради з найменуванням — Юнокомунарівськ, селища міського типу Білокам'янське і Карло-Лібкнехтове Артемівської міськради об'єднано в один населений пункт, який віднесено до категорії міст районного підпорядкування з найменуванням — Карло-Лібкнехтівськ.
Рішенням виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 7 червня 1965 року селище міського типу Новий Роздол Жидачівського району віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
Рішенням виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 9 червня 1965 року включено: селище міського типу Макіївка Макіївської міськради — в смугу міста Макіївки, селище Рябинове Зуївської селищної Ради Харцизької міськради — в смугу міста Харцизька, селище Цементне Криничанської селищної Ради Совєтської райради міста Макіївки — в смугу селища міського типу Кринична.
Рішенням виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 7 червня 1965 року включено в смугу міст і селищ міського типу:
по Городоцькому району: села Довжанка, Козянка і Мельники Городоцької міськради — в смугу міста Городок; села Закостілля, Рідковичі, Рудники, Сулківщина і Яворовець Мостиської міськради — в смугу міста Мостиська; село Загороди Судово-Вишнянської міськради — в смугу міста Судова Вишня;
по Нестеровському району: село Липник Рава-Руської міськради — в смугу міста Рава-Руська; село Мале Передмістя Магерівської селищної Ради — в смугу селища міського типу Магерів;
по Перемишлянському району: села Залип'я і Погиблиця Перемишлянської міськради — в смугу міста Перемишляни;
по Яворівському району: село Залісся Івано-Франківської селищної Ради — в смугу селища міського типу Івано-Франкове; село Передмістя Немирівської селищної Ради — в смугу селища міського типу Немирів.
Рішенням виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 26 травня 1965 року районний центр — село Олександрівка Олександрівського району віднесено до категорії селищ міського типу.
Рішенням від 9 червня 1965 року віднесено до категорії робітничих селищ: селище Землянки Ясинівської селищної Ради Кіровської райради міста Макіївки, село Осино-Ольхівка Ждановської селищної Ради Харцизької міськради з присвоєнням йому найменування — Вільхівка і селище Вугільник Пролетарської селищної Ради Совєтської райради міста Макіївки з присвоєнням йому найменування — Вугляр.
Рішенням від того ж 9 червня 1965 року селище міського типу Оленівка віднесено до категорії робітничих селищ і підпорядковано Булавинській селищній Раді Єнакіївської міськради. Частина робітничого селища Оленівки включена в смугу селища міського типу Красний Профінтерн Єнакіївської міськради.Рішенням виконкому Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 28 травня 1965 року до категорії селищ міського типу віднесено районні центри: село Комінтернівське Комінтернівського району, село Миколаївка Миколаївського району і село Ширяєве Ширяївського району.
Рішенням виконкому Івано-Франківської обласної Ради депутатів трудящих від 25 травня 1965 року в складі Коломийського району утворено Загайпільську сільраду з центром в селі Загайпіль.
Новоутвореній Загайпільській сільській Раді підпорядковано села Кобилець і Назірна Підгайчиківської сільради.
Рішенням виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 7 червня 1965 року утворено сільради: Гнилівська Турківського району з центром в селі Гнила і Голубицька Бродівського району з центром в селі Голубиця. Новоутвореній Голубицькій сільській Раді підпорядковано село Жарків Пеняківської сільради.
Рішенням виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 9 червня 1965 року ліквідовано селищні Ради: Білокам'янську — Артемівської міськради, в зв'язку з об'єднанням селищ міського типу Білокам'янське і Карло-Лібкнехтове; Макіївську — Макіївської міськради, в зв'язку з включенням селища міського типу в смугу міста Макіївки; Оленівську — Єнакіївської міськради, в зв'язку з віднесенням селища міського типу Оленівки до категорії робітничих селищ.
Рішеннями від того ж 9 червня 1965 року ліквідовано сільради: Архангельську Ясинуватського району з підпорядкуванням сіл Архангельське, Новобахмутівка, Новокалинове, Сокіл і Соловйове Очеретинській селищній Раді того ж району; Дружбівську Достянтинівського району з підпорядкуванням селищ Горького, Диліївка, Дружба, Перше Травня і Щорса Кіровській селищній Раді Дзержинської міськради.
Рішенням виконкому Івано-Франківської обласної Ради депутатів трудящих від 25 травня 1965 року Боднарівську і Струпківську сільради Коломийського району об'єднано в одну Струпківську сільраду з центром в селі Струпків.
Рішенням виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 7 червня 1965 року ліквідовано Старобродівську сільраду Бродівського району з включенням села Старі Броди в смугу міста Броди.
Рішенням виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 9 червня 1965 року перейменовано село Красне Красноармійського району на село Новоторецьке і Красненську сільраду — на Новоторецьку.
Рішенням виконкому Львівської обласної Ради трудящих від 7 червня 1965 року перенесено центри і перейменовано сільради:
по Бродівському району: центр Кутищенської сільради перенесено в село Паликорови і сільраду перейменовано на Паликоровівську;
по Самбірському району перейменовано: село Лука — на село Озерне і Луківську сільраду — на Озерненську;
по Старосамбірському району: центр Бусовиськівської сільради перенесено в село Верхній Лужок і сільраду перейменовано на Верхньолужоцьку; центр Раківської сільради перенесено в село Лютовиська і сільраду перейменовано на Лютовиську.
Рішенням виконкому Полтавської обласної Ради депутатів трудящих від 21 травня 1965 року село Грузьке Михнівської сільради Лубенського району перейменовано на село Олександрівка.
Рішенням виконкому Запорізької обласної Ради депутатів трудящих від 4 червня 1965 року села Хетське, Червоноселівка і Яснопілля Новоукраїнської сільради передано в підпорядкування Смілівській сільській Раді Куйбишевського району.
Рішенням виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 7 червня 1965 року передано населені пункти:
по Кам'янсько-Бузькому району: село Будиголош Яблунівської сільради — в підпорядкування Соколянській сільській Раді;
по Сокальському району: село Шихтарі Правдівської сільради — в підпорядкування Федорівцівській сільській Раді;
по Старосамбірському району: село Засадки Чаплівської сільради — в підпорядкування Скелівській сільській Раді.
Рішенням виконкому Тернопільської обласної Ради депутатів трудящих від 8 квітня 1965 року село Нестерівці Осташівської сільради Зборівського району передано в підпорядкування Висиповецькій сільській Раді того ж району.
Рішенням виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 7 червня 1965 року новозбудоване поселення Соснівської селищної Ради Червоноградської міськради включено в облікові дані з присвоєнням йому найменування — селище Маяк.
Рішенням виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 7 червня 1965 року об'єднано населені пункти:
по Бродівському району: села Барчин і Пониковиця Пониковицької сільради — в одне село Пониковиця; села Гуляйгород і Суховоля Суховільської сільради — в одне село Суховоля; села Заріччя і Кутище Кутищенської сільради в одне село Кутище; села Лісовики, Плісницьке і Підгірці Підгорецької сільради — в одне село Підгірці; села Підсокіл, Сокіл і Соколівка Соколівської сільради — в одне село Соколівка; села Соколівка і Гаї-Дітковецькі Гаївської сільради — в одне село Гаї-Дітковецькі; по Городоцькому району: села Дармолівка і Княжий Міст Бортятинської сільради — в одне село Княжий Міст; села Конюшки і Дмитровичі Дмитровицької сільради - в одне село Дмитровичі; села Корчежин і Загір'я Никловицької сільради — в одне село Загір'я; села Соломинка і Берегове Берегівської сільради — в одне село Берегове; села Яремків і Вишня Вишнянської сільради — в одне село Вишня;
по Дрогобицькому району: села Липовець і Вороблевичі Вороблевицької сільради — в одне село Вороблевичі;
по Золочівському району: села Болото, Дібрівка, Якимівка і Сновичі Сновичівської сільради — в одне село Сновичі; села Кропивна і Жуків Жуківської сільради — в одне село Жуків; села Цици і Підгір'я Ремезівцівської сільради — в одне село Підгір'я;
по Нестеровському району: села Боженка і Забір'я Забірської сільради — в одне село Забір'я; села Гійченської сільради Волиця і Бабкан — в одне село Бабкан; села Пироги і Грядка — в одне село Грядка; села Думичі-Замкові і Думичі Замківської сільради — в одне село Думичі;
по Перемишлянському району: села Гульків, Запискілля і Кореличі Кореличївської сільради — в одне село Кореличі; села Майдан-Липовецький і Липівці Липовецької сільради — в одне село Липівці;
по Радехівському району: села Бір і Бабичі Вузлівської сільради — в одне село Бабичі; села Дворище і Яструбині Яструбичівської сільради — в одне село Яструбині; села Старий Витків і Новий Витків Нововитківської сільради — в одне село Новий Витків;
по Сокальському району: села Бідарщина і Михайлівка Карівської сільради —в одне село Михайлівка; села Бірок, Грубий, Гряда, Заболотня, Носалі, Підрочині і Селець Селецької сільради — в одне село Селець; села Реклинецької сільради Болото, Дуб, Лісові і Реклинець — в одне село Реклинець, села Черешня і Стремінь — в одне село Стремінь; села Глухів і Острів Острівської сільради — в одне село Острів; села Бутинської сільради Грабарі і Пристань — в одне село Пристань, села Соснина і Бутани — в одне село Бутини; села Мирнівка і Новоукраїнка Новоукраїнської сільради — в одне село Новоукраїнка; села Піщанка, Хоронів і Хлівчани Хлівчанської сільради — в одне село Хлівчани; села Двірецької сільради Плоске і Двірці — в одне село Двірці, села Рокитна і Волиця — в одне село Волиця; села Тартаковець і Тартаків Тартаківської сільради — в одне село Тартаків; села Вигін Двірецької сільради і Печигори Федорівцівської сільради виключено з облікових даних;
по Старосамбірському району: села Чищин і Грушатичі Грушатицької сільради — в одне село Грушатичі;
по Яворівському району: села Біла Гора і Добростани Добростанівської сільради — в одне село Добростани; села Воля-Глиницька і Глиниці Краковецької селищної Ради — в одне село Глиниці; село Боля-Любинська і Любині Бунівської сільради — в одне село Любині; села Мшанської сільради Думанів і Суховоля — в одне село Суховоля, села Касарня і Мшана — в одне село Мшана; села Зависока і Середкевичі Середкевичівської сільради — в одне село Середкевичі; села Повітненської сільради Залужжя і Повітне — в одне село Повітне, села Зушиця і Заверешиця — в одне село Заверешиця; села Івано-Бірківка і Бірки Бірківської сільради — в одне село Бірки; села Коло Гостинця і Страдч Порічанської сільради — в одне село Страдч; села Млинки-Мазурські і Дубровиця Дубровицької сільради — в одне село Дубровиця; села Сторона і Мальчиці Мальчицької сільради — в одне село Мальчиці; села Твердопілля і Речичани Речичанської сільради — в одне село Речичани.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
