Веселим людям на втіху!/Козак задом ходить

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2. Козакъ задомъ ходыть.

Одынъ арменъ та якось заслужывъ охвыцера. Ну, звисно, кажному охвыцерови даетьця денщыкъ, отъ и пры тому арменови служывъ денщыкомъ одынъ козакъ. Иде разъ той охвыцеръ у городи по улыци, а за нымъ иззаду иде його козакъ. Побачыли кой-яки армены того охвыцера, повыходылы на улыцю та й дывлятьця, бо ймъ, звисно, прыятно було, що охвыцеръ той зъ арменивъ. А дали одынъ зъ йихъ и каже до другыхъ:

— Смотрытэ, гаспада! Какъ дужэ добрэ заслюжили наши Карапэтъ!… Казакъ задомъ ходытъ!…

(Со словъ С. Я. Шутько).


Суспільне надбання

Цей твір знаходиться в суспільному надбанні в Україні та в США оскільки він був опублікований до 7 листопада 1917 року (за новим стилем) на території Російської імперії.


За винятком територій Великого князівства Фінляндського і Царства Польського, і не був опублікований на території Радянської України або інших держав протягом 30 днів після дати першої публікації. Не дивлячись на історичну спадкоємність, юридично Україна (СРСР), не є повним правонаслідувачем Російської імперії. Оскільки Російська імперія не була учасницею міжнародних угод в області авторського права, загальний міжнародний захист цього твору також не здійснюється.
Россия