Веселим людям на втіху!/На бережку у ставка

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку


На бережку у ставка,
На дощечци у млинка,
Хвартухъ прала дивчына,
Плескалася рибчына.
Та й упала въ ставъ небога,
Гей, немає тутъ никого,
И никому пидбигты,
Щобъ дивчыну вытягты!
Крычыть проби йійи маты,
Щобъ дивчыну рятуваты;
Каже, що за працю тую
И дивчыну подарую.

Гей, дивчына уродлыва,
Румяная, чорнобрыва;
Оченькы, якъ ясочкы,
Губонькы, якъ рясочкы,
Рученькы манесеньки,
Ниженькы билесеньки,
Гарная, якъ квиточка,
Любая, якъ рыбочка,
Та й уміе танцюваты,
Зъ козакамы жартуваты!
Отъ козакъ тутъ изгодывся,
Швыдко въ ставъ винъ опустывся,
Найшовъ заразъ тамъ дивчыну,
Та й вытягнувъ якъ рыбчыну.
Гей, козаче, уродлывый,
Молоденькый, та й жартлывый,
Усонькы чорнесеньки,
Губонькы перловыи,
Чубчыкъ твій круглесенький,
Та й жупанъ гарнесенький,
Червоная шапочка
Твоя огулярочка,
Сапьянови чобитци,
Ще й сабелька пры боци!
Стережыся, дивчыно,
Моя люба рыбчыно!
По надъ ставкомъ не ходы,
Та въ ставочокъ не впады.
Бо въ ставочку та й зальешся,
Къ бережку не прыгребешся;
Ой, та й дуже працювавъ,
Якъ тебе я вытягавъ!