Веселим людям на втіху!/Ой Боже наш, Боже милостивий!

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ой, Боже нашъ, Боже мылостывый!
Уродылысь мы въ свити нещастлыви.
Служылы мы въ поли и на мори,
Та й осталыся убоги, боси й голи;
Старалысь мы землю заслужыты,
Щобъ въ спокойствіи вику дожыты.
Давъ намъ гетьманъ земли отъ Днистра до Буга,
Гряныцею по Бендерську дорогу,
Днистровськый и Днипровськый обыдва лыманы,
Въ ныхъ добуватысь, справляты жупаны…
Прежнюю взялы та и цю однимають,
А намъ жыты Тамань обищають.
Мы-бъ и туды пишлы, аби намъ сказалы,
Щобъ не потерять козацькои славы.
Устань, Грыцьку, промовъ за насъ слово,
Просы у царыци — все буде готово.