Веселим людям на втіху!/Помішав чоботи

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Веселим людям на втіху!
Олександр Півень
Помішав чоботи
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей текст написаний ярижкою.
13. Помишавъ чоботы.

Прыставылы до охвыцера денщыкомъ нового козака, що тильке зъ дому на службу прыйшовъ. Заставывъ його охвыцеръ вычыстыть ажъ дви пары чобитъ, а самъ лигъ спать. Вычыстывъ козакъ чоботы та й сыдыть, дожыдае, покы панъ проснетьця. Выспавсь охвыцеръ та й гукає:

— Козакъ! Давай чоботи!

Прынисъ козакъ пару чобитъ та й поставывъ передъ паномъ.

— Що це ты, дурный, прынисъ? Дывысь: одынъ чобитъ довшый, а другый — коротшый. Це ты розризнывь чоботы! Пиди перемины.

— Такъ що-жъ його робить, ваше благородіе! И тамъ же стоить така якъ и оце пара: одынъ довшый и одынъ коротшый!