Веселим людям на втіху!/Пісня про козака Супруна

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Веселим людям на втіху!
Олександр Півень
Пісня про козака Супруна (фольклор, ред. Олександр Півень)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей текст написаний ярижкою.
23. Писня про козака Супруна.

Гей, не знавъ козакь, та не знань Супрунъ
Якъ славонькы добуты;
Гей, зибравъ військо, славне запорижське
Тай пишовъ орду быты!
Гей, у суботу, проты недилонькы
Супрунъ изъ ордою стявся,
Гей, а въ недилю, въ обидню годину
Самъ въ неволеньку попався.
Ой, якъ почали превражи мурзакы
Козака Супруна вьязаты,
Гей, ставъ козакь, та ставъ Супрунъ
Зтыха — голосъ промовляти:
„Ой, не вьяжить мене, превражи мурзакы
Та назадъ рукамы,
Та выведить мене, превражи мурзакы,
Та изъ мойимы козакамы.
Ой, выведить мене, превражи мурзакы,
Та на Савуръ-могилу,
Ой, нехай-же я стану, подивлюся
Та на свою Украину!
Ой, не вьяжить мене, превражи мурзакы,
Та назадъ рученькамы,
Та пустить мене въ чистее поле
Та погулять съ козакамы“.
— Було-бъ тоби, Супруне козаче,
Та нашои башты не рубаты,
Якъ хотивь ты у чыстому поли

Ta съ козакамы погуляты! —
Высока могыла, шырока долына,
Сызокрылъ орелъ литае,
Ген, стоить військо, славне запорижське
Та якъ макъ процвитае.
„Ой, пышить листы, та мылее браття,
Ажъ у Сичь до кошового
До началныка війскового
Та товарыша мого:
Ой, нехай-же винъ Супрунового коня вороного
Та за безцинокъ избувае,
Ой, нехай-же мене, козака Супруна,
Та зъ неволи викупляє“.
— Ой, не хочу-жъ я Супрунове добро
За безцинокъ избуваты,
Ой, не хочу-жъ я козака Супруна
Изъ неволи выкупляты.
Гей, колы хотивъ та козакъ Супрунъ
Та у Сичи пануваты,
Гей, було-бъ же не брать війська запорожського
Та не йты воюваты. —
— Гей, ты, козаче, козаче Супруне,
А де твои голубыи жупаны?
„Гей, мои жупаны повдягали ханы,
Мене-жъ закували въ кайданы“.
— Гей, ты, козаче, козаче Супруне,
А де твои вороныи кони?
„Гей, мои кони въ хана на прыпони,
Самъ я молодъ у неволи“.
— Гей, ты, козаче, козаче Супруне,
А де твои рушныци?
„Гей, мои рушныци въ хана у свитлыци,
Самъ я молодъ у темныци!“