Веселим людям на втіху!/Розумний Грицько

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Веселим людям на втіху!
Олександр Півень
Розумний Грицько
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей текст написаний ярижкою.
30. Розумный Грыцько.

— Грыцько!

— А що?

— Слухай, що я тебе спытаю:

— Ну, пытай.

— Я спытаю тебе таке, що и ты не знаешъ!

— Брешешъ, я усе знаю!

— Ни, не знаешъ!

— Ни, знаю.

— А ну скажы, чого люде бувають одни били, а други чорни?

— И-и, дурный! А ты хиба и цього не знаешъ?

— А стало-быть, не знаю, колы тебе пытаю! Та ты й самъ, мабуть, не знаешъ!

— Якъ не знать, — знаю.

— А ну, скажы!

— Чого люде бувають били та чорни?

— Эге.

— Отъ дурный! Уже-жъ ны чого, якъ того, що одни родятьця днемъ, а други ноччу.

— Це-бъ то днемъ — били, а ноччу — чорни?

— А вже-жъ не якъ!

— А й справди мабуть такъ! А я бачъ цього и не подумавъ.