Вигадливий ідальго Дон Кіхот Ламанчський/2/10
| ◀ Розділ IX. Де далі оповідається про пригоду з Рицарем Лісу | Вигадливий ідальго Дон Кіхот Ламанчський пер.: М. Іванов Частина друга Розділ X. Де оповідається і пояснюється, хто такі були Рицар Лісу та його зброєносець |
Розділ XI. Про те, що трапилося між Дон-Кіхотом і одним розумним ідальгом з Ламанчі ▶ |
|
Надзвичайно вдоволений, гордий собою й величний їхав Дон-Кіхот, перемігши такого відважного рицаря, яким він уявляв собі Рицаря Лісу. Його слова давали Дон-Кіхотові надію довідатись, чи й досі зачарована його сеньйора, бо переможений рицар, під загрозою втратити свою рицарську гідність, мав доповісти йому, що трапилося з нею.
Та Дон-Кіхот гадав одне, а Рицар Лісу інше, бо тепер думав він лише про те, щоб, як сказано, покласти собі припарки.
Бакалавр Самсон Карраско порадив Дон-Кіхотові продовжувати свої рицарські вчинки в наслідок попередньої змови між ним, священиком і цирульником, яку вони склали, обмірковуючи засоби повернути нашого рицаря до мирного й спокійного життя дома, де його не турбували б ті нещасливі пригоди. На цій нараді було одноголосно ухвалено пропозицію Карраска дати Дон-Кіхотові змогу виїхати ще раз (бо втримати його здавалось неможливим), а Самсон мусів був у вигляді мандрівного рицаря зустрітися з ним на дорозі, викликати до бою і перемогти. Це, гадали вони, буде зовсім легко. Перед боєм же вони мали договоритися, що переможений здасться на ласку переможця, який, подолавши Дон-Кіхота, повинен був вимагати, щоб той вернувся додому і не виїздив із села два роки або до того часу, поки не дістане іншого наказу. Не було сумніву, що переможений Дон-Кіхот, щоб не ламати рицарських законів, скориться і в своїй самотності або сам позбудеться свого божевілля, або їм пощастить добрати якихнебудь ліків проти його хвороби.Самсон згодився, а на роль зброєносця запропонував свої послуги Томе Сесьяль — кум і сусід Санча весела й розумна людина. Самсон озброївся, як це вже говорилося, а Томе, щоб його не впізнав кум підчас побачення, приладнав до свого носа ще штучний, і отак вони поїхали слідом за Дон-Кіхотом і Санчом і зустрілися з ними в лісі, де сталося те, про що читав уважний читач.
Томе Сесьяль, побачивши, як погано кінчилися їхні бажання і до чого привела їхня подорож, сказав бакалаврові, що він вертає додому.
— Це ваше діло, — відповів Самсон, — але гадати, що я вернуся назад, поки не виб'ю Дон-Кіхота ломакою, значить гадати щось неймовірне. Тепер я шукатиму його не з бажання повернути йому розум, а виключно з почуття помсти, бо великий біль у боках не дозволяє мені бути милосерднішим.
Отак розмовляючи, вони дісталися села, де їм пощастило знайти лікаря, що почав лікувати бідолашного Самсона. Томе Сесьяль поїхав додому і покинув бакалавра обмірковувати свою помсту.