вимуштрувати

вимуштрувати

Ви́муштрувати, рую, єш, гл. 1) Обучить военным приемам. 2) Дисциплинировать, *вышколитъ. Це я його так вимуштрував. Крим.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ви́муштрувати, рую, єш, гл. 1) Обучить военным приемам. 2) Дисциплинировать.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́муштрувати, рую, єш, гл. 1) Обучить военнымъ пріемамъ. 2) Дисциплинировать.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924