виріжок

виріжок

Ви́ріжок, жку, м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся углом. 2) Конец поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ви́ріжок, жку, м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся углом. 2) Конец поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́ріжок, жку, м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ. 2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924