Воля (часопис)/1919/1/Частина 1/Воєння ситуація на Україні

Воля (часопис)
Воєння ситуація на Україні

Воєння ситуація на Україні.

Один із вищих офіцерів українського ґенерального штабу отаман Ц., який хвилево перебуває в Празі, висловився в розмові з нашим співробітником про воєнну ситуацію на Україні так:

Воєнна ситуація на Україні представляється під теперішню пору для нас досить добре. В ріжних місцевостях Україні вибухли проти большевиків повстання селян. Ведуться вони добре зорґанізованими партизанськими відділами під командою українських офіцерів. З початку ці відділи боролися на власну руку, однак опісля, в квітні, удалося нашому Головному Командуванню увійти з ними в безпосередній контакт і зорґанізувати з початком травня спільний великий наступ проти большевиків. До цієї акції були включені і війська Західної України. З цієї причини українське командування запропонувало Полякам перемиря. Та рівночасно з українським наступом проти большевиків двигнулась проти Українців армія Галлєра і ослабила протибольшевицький наступ. Участь армії Галлєра в польському наступі на Східню Галичину а також місце і час їх акції проти українських військ стверджена документальними даними, і вони будуть подані до публичної відомости перед форум світа.

Та всеж таки, не зважаючи на польський наступ вдалось армії отамана Петлюри прогнати большевиків від Збруча і заняти важні узлові пункти Проскурів, Камінець-Подільський, та Бердичів. Рівночасно загрожені большевиками і Поляками, змушені були наші війська покинути Рівно та Дубно.

Війська отамана Григорєва в силі 40 тисяч людий ведуть успішний наступ від півдня, заняли Знаменку, Бобринську та пробиваються до Київа. Селяне усюди дають їм поміч. Київське передмістя Подол обстрілює українська артилєрія, яка стоїть в Межигірю. Плавба на Дніпру замкнена. Рівночасно ті большевицькі війська, які загнались на захід, мають відтяту дорогу у Московію.

Крім армії головного отамана Петлюри та Григорєва оперують на Україні ще такі відділи військ: на території Фастів-Васильків-Сквира-Тараща війська Кармелюка (10 тисяч), в Радомислі відділ Гончара-Батрака (6 тисяч), біля Овруча — відділ Соколовського (10 тисяч), залізничу лінію Гомель-Чорнобиль займає відділ Струка (6 тисяч) на Чернигівщині оперує відділ Протаса; Борзну, Прилуки, Лубни, Ніжин та Конотоп займає відділ Ангела (12 тисяч), а біля Золотоноші та Трипілля відділ отамана Зеленого (15 тисяч).

Дальше в розмові зазначив отаман Ц., що чужа інтервенція на Українї є небажаною і народ сам дасть собі раду з большевицькою навалою. За те незвичайно потріба поміч амун цією, збруєю і т. п.

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі.

Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1931 року і автор помер щонайменше 100 років тому.