Воля (часопис)/1920/2/2/Сектанти

Матеріал з Вікіджерел

Василь Вишиваний.

Сектанти.

Хто на кого орієнтується?

Всі ріжноманітно. Один на особу. Другий на партію. Третій на форму влади. Четвертий на чужі держави. І з останніх один на Польщу, другий на Німеччину, третій на Антанту; і т. д.

Це сектанство!

Колись в Росії люди гинули, в вогонь лізли із за того, Чи молитись двома чи трьома пальцями? Чи казати „Господи помилуий“ чи „Господи помилуй“.

Це далека від народа інтеліґенщина!

Кожний має свою проґраму, гасло, тактику. Але всі ми збираємось будувати одну Велику, Єдину, Неділиму Україну. Кожний тягне в свою сторону!… Розкол сил, розпад, катастрофа! Сварки, наради, лайки — це інтеліґентська спеціяльність, із якої ми не виліземо до дійсної будови України.

Як можна опиратись на меншости, дуже маленькі, нікчемні і слабі? А хіба не меншість ті окремі особи, партії, побірники форми влади? Нікчемна меншість?

Наша орієнтація — одна: нарід, нарід і ще нарід. Він є сила, титан. В його руках вся влада. Без народу сектанти жити не можуть.

Але без сектантів — інтеліґентів — ділєтантів народ прожиє!…

Катастрофа дуже далеко зайшла. Але ще не пізно, щоб урятувати справу. Покиньмо всі „гасла“, „проґрами“, „секти“, „орієнтації“ і злучаймось з народом. Ми — інтеліґенція мусимо бути тільки першими робітниками на службі народній. Але не навпаки, як досі було, де народ нам служив. Час панування меншости над більшістю вже минув. Народ нам все дає. А що ми йому дали? Сором нам і дітям нашим, коли згадаємо про нашу роботу. Повний розвал — це дарунок сектантів народові. „Після мене хоч потоп“ — каже французька приказка. Це гасло наших сектантів! Хто не орієнтується на народ, на самостійну Україну — той зрадник батьківщині. Тільки тоді наш народ прийме свою інтеліґенцію, коли вона зречеться свого партійного сектанства і разом з ним стане в одну міцну лаву до будови вільної незалежної України.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Австрії.


  • Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року.
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Австрії закінчився до 1 січня 2019 року, оскільки авторське право в Австрії закінчується 70 років після смерті автора.
  • Автор помер у 1948 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 75 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.