Воля (часопис)/1921/2/2/Міжнароднє життя
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| ◀ Росія | Воля, Т. 2, Ч. 2 під ред. Віктор Піснячевський Міжнароднє життя |
З українського життя на чужині ▶ |
|
— Кількість безробітних в Анґлії зросла за останній тиждень на 57.386 осіб. Таким робом усіх зареєстрованих безробітних є тепер в Англії 1,375.490 душ.
— В Анґлії роспочався штрейк вуглекопів і робітників инших копалень. Кількість непрацюючих — разом з безробітними — перейшла три міліони душ. До штрейку приєднилися робітники при помпах, так, що деякі копальні заливає вода. Є небезпека, що й залізнодорожники та робітники инших комунікаційних середників приєднаються до штрейку..
— Виїмковий стан в Анґлії проголошено роспорядженням короля, про що Льойд Джордж негайно повідомив парлямент.
— Виїмковий стан в Анґлії дає урядові майже такі уповноваження, як підчас війни. Під контроль уряду переходять усі комунікаційні середники, газові й електричні підприємства, постачання харчами, порти, ціле мореплавство та вивозова торгівля.
— Льойд-Джордж заявив у парламенті, що уряд є проти використовування парламенту, як третейського суду для справ непорозуміння поміж власниками копалень і робітниками.
— Анґл. уряд покликав усіх демобілізованих і відпущених моряків воєнного фльоту, щоби використати їх на випадок генерального штрейку, як робітників у найбільш необхідних підприємствах.
— Президент Гардінґ обіцяв америкарському комітетові допомоги Ірландцям свою особисту поміч При збірці 10-ти міліонів долярів для бідних ірландських мешканців.
— Англійська незалежна робітн. партія постановила на конгресі в Саутпорті відкинути пропозицію Москви що-до приєднання до III. Інтернаціо (521 „проти“ голосів на 97 „за“). Резолюція мотивується відмінними від російських відносинами в Анґлії та нездійснимістю тез III. Інтернаціоналу у Вел. Британії. Меншість рішила відколотися від партії, однак 16 її делегатів заявилося проти росколу. На конґресі був присутнім делєґат німецьк. незалежників Лєдебур.
— З'єдинені Держави мають швидко формально заключити мир з Німеччиною й увійти з нею в тісні торговельні зносини. Однак З'єдинені Держави є тої думки, що Німеччина все-ж є одиноко винна у війні і тому повинна заплатити відшкодування по максімум своїх сил. Що-до німецького воєнного відшкодування Америці, то про це рішать окремі переговори.
— Др. Сімонс, німецький мін. зак. справ, перебуває на відпустці в Люґано (в Швейцарії) і закордонна преса повідомляє, що побут Сімонса в Швейцарії має на меті повести розмови з довірочними особами Антанти, — особливо Італії і Анґлії — в справі можливого відновлення антантсько-німецьких переговорів.
— У Німеччині внутрішнє становище вспокоїлось. У Середній Німеччині всюди ліквідовано повстання; поодинокі террористичні атентати є що-раз рідші. Заворушення тріпають далі на лівому берігу Рейна.
— Держави Малої Антанти заявили Гортієму, що вони не задовольняться одним запевненням, що в майбутньому не повториться така історія, як прим, остання з Карлом, тільки домагаються рішучих гарантій проти можливости реставрації Габсбургів.— Держави Малої Антанти повідомили Гортіого, що вони вжиють військових заходів, як що Карло не виїде з Венґрії найдал до четверга, цеб то 7-го п. м.
— Карло Габсбурґ, кол. австро-венґерський монарх, виїхав 5-го ц. м. зранку зі Штейнемаґер у Венґрії до Швейцарії, переїздом через территорію Австрії. На ст. Фронлєйтен затримано потяг Карла, бо робітники заняли ст. Брук над Лєйтою з метою „сказати кол. цісареві свою думку про його й Габсбурґів.“
— В звязку з історією Карла попали до демісії: венґ. міністр зак. спр. — д-р Ґрац і австр. мін. внутр. спр. — д-р Ґлянц. Гадають, що вони візьмуть свою відставку назад.
— Юґославія запротестувала проти дозволу Карлові Габсбурському повернути до Швейцарії. Швейцарія відповіла на те дуже гостро, що тільки вона має право роспоряджатися своїми кордонами і своєю терріторією та висказала здивування, що в цій справі забрала голос сама Юґославія, яка мабуть забула, що й сербський король Петро користувався правом асіллю в Женеві."
— Шведські великі промисловці склали союз, основателями котрого є сім великих промислових фірм, а який має своєю метою помагати членам заключати торговельні договори з сов. Росією. Союз гадає вислати в Сов. Росію своїх представників. Членами союза є понад двадцять великих підприємств і три банки.
— Греція має роспочати в недалекому майбутньому торговельні переговори з Сов. Росією.
— Ґрузини очистили Батум, котре перейшло до рук большевиків. Упало останнє місто, що було в руках ґрузинського республіканського війська — Поті. Уряд виїхав до Константінополя. У Парижі вижидають приїзду туди ґрузинського м-ра закорд. справ. Тоді в Парижі будуть репрезентовані республіки: Вірменія, Ґрузія, Азарбейджан і Афґаністан.
— У Ґенуї відкрито великий комуністичний заговір, По готелях і пансіонах у ріжних місцях Рівєри найдено силу доказів на звязки російських большевиків з італійськими комуністами. Арештовано понад 100 осіб.
— Греки потерпіли велику поразку з боку Кемалійців під м. Ескіршегір. Грецький наступ було Кемалійцями зупинено; Греки перейшли до оборони, але швидко роспочали відступ. Згинув грецький ґен. Влакопульос. Король Константин спішно виїхав на фронт у товаристві своїх синів, Миколи й Андрія.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Австрії.
|