Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./120

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Копія.

[214] 29.

Пресвѣтлейшого и державнѣйшаго великаго государя нашего его царского величества войска Запорожского гетманъ славнаго чина святаго апостола Андрея қавалер Іоанъ Мазепа.

Пану полковнику войска его царского пресвѣтлого величества Запорож ского лубенскому, старшинѣ полковой, сотникомъ, а особливе пану сотникови Лохвицкому зъ товариствомъ, и войтови зъ посполством, и кождому кому колвекъ отомъ вѣдати надлежить озънаймуем, іжъ якъ небожчику пречест ному отцу Петру Івановичу, протопопѣ Лохвицкому за живота его позволи лисмо были селомъ Степуками владѣти и всякый подданскій належитій ку пожиткови своему повинности отбирати, такъ и малжонце его тепер уже по смерти его симъ унѣверсаломъ нашимъ ствержаемъ, позволяючи попрежнему село тое Степуки въ своем завѣдованъню и въладѣнію мѣти и у посполитихъ людей обыклую подданскую повинност отбырати, въ чом ей абы никто стар шихъ и меншихъ войскових и посполитихъ людей жадной не важился чинити трудности и перешкоди варуемъ и приказуемъ. А тут же докладаем и тое, ижъ якъ она поосталая по небожчику отцу протопопѣ Лохвицкому вдова, ближшая ест въ своемъ селѣ арендою завѣдовати, такъ ей всегда позволяемъ за отложенъемъ ведлугъ слушности сумми до скарбу войскового належной, оную въ своемъ держаню и завѣдованню мѣти; що все абы ведлугъ сей виразной волѣ нашой чинылося повторе и подесяте сымъ унѣверсаломъ нашимъ варуемъ и прыказуемъ. Данъ въ Батуринѣ, декaмврія 17, pоку 1704.

Звышъменованный гетманъ, кавалер, рукою власною.

Мѣсто печати рейментарской.

[211—214] Бывшой протопопиной Лохвицкой іерей Иоан Имшенецкий руку приложилъ, к сим копиям вомѣсто матки своей Софѣий Имшенецкой.

Сводилъ с подлинними полковый лубенский писар Степанъ Савицкий.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.