Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./122

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[220—Оріховського].

Копіа.

49.

Тресвѣтлѣйшого и державнѣйшого великого государя его царского священнѣйшого величества войскъ Запорожских обойхъ сторонъ Днепра гетманъ Іоанъ Скоропадский.

Пану полковникови войска его ж царского пресвѣтлого величества Запо рожского лубенскому зъ старшиною полковою, и кождому кому колвекъ о томъ вѣдати надлежит симъ нашимъ ознаймуемъ унѣверсаломъ, ижъ Показовалъ намъ превелебній въ богу отець Яковъ Ореховскій, протопопа лубенскій, унѣверсали антецессора нашего; одинъ на хуторъ купленый близко села Мохнача эъ грунтами и млинъ, тамъже на рецѣ Мохначѣ построенний, и на осѣлих при ономъ людей; другій на млини два, одинъ на рецѣ Сулѣ отрох колахъ, а другій на рѣчцѣ Оржицѣ, под Яблоновимъ стоячie; третій на селце Мохначъ въ уездѣ Горошкинскомъ лежачое; четвертій на байракъ, іменуемій Брукувcкій, до круга Лебединского прилеглій и на пасѣку въ ономъ буду» чую, уволняючій от даваня десятини медовой; и просилъ на Оные нашего подтверженъя. Мы теди гетманъ, склонившися на его отца протопопа лубен ского прошеніе, яко всѣ тые грунта симъ унѣверсаломъ нашимъ ствершаемъ, такъ абы панъ полковникъ лубенскій, старшина полковая, и нихто з войско вих и Посполитих того полку обывателей во владѣнъю вишшепомянутих села Мохнача и въ отбиранъю от Посполитих людей повинности и послушенства и в заживанъю хутора эъ млиномъ на рецѣ Мохначѣ построенного и людей тамъ осѣлих, такъже особливо двох млиновъ на рецѣ Сулѣ и рѣчцѣ Оржицѣ построенних и пасѣки въ байраку Бруковскомъ, зъ которой не мѣетъ бра тися пчолная десятина, не смѣли и не важилис найменшой чинити шкоди, перешкоди и трудности, пилно варуемъ и приказуемъ. Данъ въ Глуховѣ, септевpia 1 дня, року 1709.

У подлинного подписано: Звишъменованный гетманъ рукою власною.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.