Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./16

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. (1931
Унів. Скоропадського Андр. Петровському осав. полковому на с. Сухоносівку, с. Ждани й на млини, 1709. 31. ІІ. (Іван Скоропадський)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
[706] 85.

Копія.

Пресвѣтлѣйшаго и великого государя его царского величества войска Запорожского гетманъ Іоаннъ Скоропадский.

Пану полковннкови войска его царского пресвѣтлого величества Запорожского лубенскому, старшинѣ полковой, сотникомъ сенецкому, чорнуекому и городискому эо всѣмъ старшимъ и меншимъ товариством и каждому кому колвекъ о том вѣдати надлежатимет, ознаймуем. ижъ панъ Андрѣй Петрув-ский, асаул полковий лубенский, мѣючи добра свой, именно: село Жданы а въ сотнѣ Сенецкой будучое зъ млыном въ том же селѣ на рецѣ Сулицѣ о двохъ колахъ мучних, а третом ступном; да село Сухоносовку в сотнѣ Чорнуской положенъемъ будучое, якіе добра ему пану асауловѣ полковому лубенскому сут наданы от антецессора нашего бывшого гетмана и унѣвер-саломъ ствержены; а зъособна млыны два, вешъняки, одинъ на рецѣ Рудѣ о двох колахъ, одномъ мучном, а другомъ ступномъ; другій млынъ на рецѣ Хвощовой о двох колахъ мучномъ и ступном, власним его коштом зъ сирого кореня построенные, въ сотнѣ Городиской будучіе, просилъ нашего гетманского потвержателнаго унѣверсалу. Зачим мы гетманъ прошенію поменен-ного пана Петрувского, асаула полкового лубенського, неотмовивши, респек-туючи на его працѣ и услугы въ войску его царского пресвѣтлого величества Запорожском вѣрне роненные, яко ствержаемъ тые всѣ выжейспецѣфіко-ванные добра, тоест маетностей двѣ з млынамы, позволяючи ему поменен-ному пану Андрею Петровскому, асауловѣ полковому лубенскому, съ посполитих людей в селѣ Жданах и в Сухоносовцѣ мешкаючих належитое от-бырат послушенство и повинност, а зъ млына в селѣ Жданахъ будучого част войсковую розмѣровихъ пожитковъ ку вспартю своего отбират господарства; зъ млыновъ зас его власних на рецѣ Рудѣ и на рецѣ Хвощовой построенныхъ всѣми розмѣровимьі пожиткамы [71] користоват. Въ чомъ абы нѣхто з старшины и чернѣ полку Дубенского ему пану Петровскому жадныхъ не важился чинит кривдъ и перешкоды рейментарско варуемъ. Войтъ зась села Ждановъ и села Сухоносовки со всѣмы посполитими людмы (:опрочъ Козаковъ, которыхъ волность ненарушне мѣет быт захована:) повинны ему пану Петровскому належитое отдавати послушенство и повинност, мѣти хочемъ и грозно симъ нашимъ унѣверсаломъ приказуемъ. Данъ въ Лукомлю марта 31 року, року 1709.

Въ подлинномъ написано: Звышменованный гетманъ рукою власного.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.