Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./3

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[46] ТОГОЖ ДУБЕНСКОГО ПОЛКУ МАЕТНОСТИ ПО МНЪНІЮ ЕНЕРАЛНОЙ СТАРШИНИ И ПОЛКОВНИКОВЪ ПРИНАДЛЕЖАЩІЕ НА ЧИНИ.
РОМЕНСКОЙ СОТНЪ.
№ 5.

Село Левченки (14), владѣетъ писаръ полковий лубенский Стефанъ Савицкий по унѣверсалу полъковника бывшого лувенского, а нынѣшного подскарбія енералного пана Марковича, на время ему данномъ въ 1726 году; а прежде владѣлъ по руйнѣ шведской по унѣверсалу полковника ж бывшого Савича хоружий Кривокобилский.

Мнѣніе: Прилично на урядъ хоружества полкового, понеже перво хоружому дано.

13.
Село Оксютинцѣ (51) и Пустовойтовка, которими владѣли прежде бунчу-ковіе товарищи, послѣ по універсалу гетманскомъ и жалованной грамотѣ судій енералніе Турянский и Чарниш; почему же владѣли, на тое крѣпостей не явлено; а нинѣ владѣетъ судія жъ енералний панъ Михайло Забѣла.

Мнѣніе: Прилично на урядъ суддей енералничъ, понеже два суддѣ владѣли.

18.

Село Лозовая (26), которимъ владѣетъ сотник смѣловский Костантій Василіевъ по унѣверсалу полковника Савича, данному въ 1711 году до ласки войсковой, а прежде онимъ селом [466] хоружій два владѣли *и ему третему в чину хоружескомъ бившому тимъ унѣверсаломъ было надано.

Мнѣніе: На чинъ хоружества полкового а нынѣ прилично, понеже при хоружихъ владѣли.

ЛОХВИЦКОЙ СОТНѢ.
№ 30.

Село Лука (82), которимъ владѣли полковники, одинъ по другому, Зеленский и Савичъ; а по нихъ по жалованной грамотѣ, данной въ 1715 году на урядъ полковничества панъ, Петръ Апостолъ.

СОТНѢ ЛУКОМСКОЙ.
44.

Городокъ Бурумка (133), которимъ владѣли тіе ж всѣ три полковники по вишшеписаниому, а теперъ владѣетъ нинѣшний полковникъ панъ Петръ Апостолъ.

56.

Деревня Александровка (38), которою владѣл поминутий полковникъ Зеленский и по жалованной грамотѣ, въ 1715 на урядъ данной, полковникъ же панъ Марковичъ; а нинѣ владѣетъ панъ Петръ Апостолъ.

Мнѣніе: По первобытному владѣнію и жалованной грамотѣ на урядъ полковничества вовся приличии.

[47] 45.

Село Мойсѣевка (54), онимъ селомъ владѣли полковники Савичъ и панъ Марковичъ; а почему владѣли, на тое крѣпостей не явлено; прошлого же 1729 году виданною до господина гетмана Данила Павловича Апостола монаршою грамотою владѣть ему пану Марковичу не указано, и нинѣ оним селомъ нѣхто не владѣетъ.

50.

Слободка Нарожъе (15), оною слободкою владѣли полковники Зеленский и панъ Марковичъ, а прошлого 1729 году виданною високомонаршою грамотою пану Марковичу владѣть не указано, и нинѣ оною нѣхто не владѣетъ.

Мнѣніе: Полковнику нинѣшному владѣть прилично обома вишеозначен-ними селом и слободкою[1]).

ТОЕЙ ЖЕ ЛОХВИЦКОЙ СОТНѢ.
33.

Селце Скоробагатьки (32), которимъ владѣетъ по унѣверсалахъ полковниковъ Савича и пана Марковича, данних въ 1710 м и въ 714 м годахъ, обозний полковий Павел Мартось.

Мнѣніе: На урядъ его обозничества прилично, понеже на свою персону имѣетъ другое село въ той же сотнѣ, Брисѣ, а на уряд нѣт опредѣленной маетности.

35.

Село Бѣлая Горѣлка (14), которимъ владѣет [47б] по унѣверсалу полковника Марковича Волошинъ Андрѣяшевичъ, данному отцу его волошину жъ умершему Анъдрѣяшу.

Мнѣніе: Прилично на урядъ сотничества лохвицкого, понеже на тотъ урядъ нѣтъ других маетностей, а Андрѣяшевичъ владѣетъ и другою маетно-стю въ сотнѣ Пирятинской Дащенками под нумером 71-м.

ТОЕЙ ЖЕ ЛУКОМСКОЙ СОТНѢ.
46.

Село Онушки (11), которимъ владѣютъ попи лукомскіе Максимъ и Иванъ по листу отворчистому гетмана Скоропадского, данному отцу ихъ умершому Петру Иванову з нѣякогось респекту въ 1709-м году.

Мнѣніе: Подобаетъ на урядъ асаулства, понеже на тот урядъ нѣтъ маетности, а попамъ маетностми владѣтъ неприлично.

ЛУБЕНСКОЙ СОТНѢ.
55.

Село Ерковцѣ (31), владѣетъ по унѣверсалу полковника пана Марковича сотникъ пирятинский Григорий Корнѣевычъ, данному въ 1717 году.

Мнѣніе: На урядъ сотничества ему прилично, [48] понеже по 8-му пункту другимъ селомъ въ сотнѣ Пирятинской Леляками владѣтъ ему вовся прилично.

ГОРОДИНСКОЙ СОТНѢ № 36.

Мѣстечко Городище (317) с подварками, да подварки жъ Мелехи, деревня Слободка и Зарѣче Удайское, владѣли писарѣ войсковіе енералніе по опредѣленію прежних гетмановъ и по жалованной грамотѣ, и нинѣ за писаря правящий панъ Турковский владѣетъ.

Мнѣніе: Приличии по древнему оному опредѣленію на чинъ писарства енералного и канцеллярію сій маетности.

Села Воронки (473), Крутий Берегъ, Поставмуки, владѣютъ канцелляристи войсковіе по тому жъ прежнему опредѣленію на енералную канцеллярію учиненному.

По тому жъ мнѣнію приличии тіе села на енералную канцеллярію.

МАЕТНОСТИ СУМНИТЕЛНЫЕ ПРИНАДЛЕЖАЩІЕ ВЪ ДОКЛАДЪ.
ЛОХВИЦКОЙ СОТНѢ.
№ 32.
Село Риги (34) и деревня Венеслава (26), владѣла оними обивателка Лохвицкая Марина Марковна, и понеже на владѣніе тое не явила ни чійхъ унѣ-версаловъ, того ради оное село и деревня владѣнія ея стали свсбодни.
ЛУКОМСКОЙ СОТНѢ.
49.

Село Мохначъ, которимъ владѣлъ протопопъ лувенский по унѣверсалу Мазепи и по унѣверсалу гетмана Скоропадского, данному въ 1709 м году въ его владѣніе; а нинѣ по смерти его писар полковий лувенский Стефанъ Савицкий далъ чолобитную, просячи себѣ по наслѣдію того села во владѣніе, понеже имѣетъ за собою въ супружествѣ оного протопопи внуку, а иного служащаго войсково потомка кромѣ его писара по немъ протопопи не имѣется.

[49] ВЪ ГЛИНСКОЙ СОТНѢ.

Селом Ярошовкою владѣетъ госпожа енералша фелтъмаршалова Шереметова, а почему владѣетъ, крѣпостей не явлено; а прежде он имъ селомъ владѣли протопопъ лохвицкий Иван Стефановичъ, по немъ асаулъ енералний Андрей Гамалѣя, потимъ синъ его Антонъ Гамалѣя; а по руйнѣ шведской надано тое село унѣверсаломъ гетмана Скоропадского на рятушъ Глинскую потимъ сотниковѣ глинскому Андрею Михайлову, а послѣ генералу фелтъ-маршалу Шереметеву.

Сей екстрактъ о маетностех старшина енералная й полковники слушали, и, что оный по крѣпостям владѣлческим и по уэнанъю полковниковъ, старшини полковой и сотниковъ, також де по свѣдителству старожиловъ здЬланъ, на том подписалися»

Яковъ Лизогубъ енералний обозний.

Судіа войсковий енералний Михайло Забѣла.

За енералного писара правящий Михайло Турковский тр.

Ассаулъ войсковий енералний Іванъ Мануйловичъ.

Асаулъ войсковий енералний Федор Лисенко.

Хоружий енералний Якимъ Горленко.

Бунчучний енералний Іван Бороздна тр.

Ігнатий Кгалартнъ полковнихъ прилуцкий, а вмѣсто его полковника Дмитро Василевъ писар руку приложил.

Михайла Богданов полковникъ черъниговский.

Полковникъ миргородский Павелъ Апостолъ.

Іолковъникъ нежинский Іван Хрущов.

[496] Антоний Танский полковникъ киевский.

Василий Кочубей полковникъ полтавский.

Полковникъ лубенский Петръ Апостолъ.

Полковникъ гадяцкий Григорий Грабянка[2])

[50] Тогож Лувенского полку свободные села и деревнѣ, которые под вѣдѣніем сотенной и городовой старшини[3]).

В РОМЕНСКОЙ СОТНѢ.

Городъ Роменъ съ фолварками (496), Засуле (274).

Села: Бобрикъ (30), Ярмолинцѣ (8), Бубни Малые (5), Бубни Великые (17), Гавриловка (15), Сологубовка (2), Макіевка (5), Калиновка (9), Житное (8). Деревнѣ: Бацмани (2), Рѣпки (3), Довгополовка (5), Кропивинцѣ (3), Уюнное (9).

В ГЛИНСКОЙ СОТНЪ.

Городъ Глинско (361).

Села: Артюховка (54), Новая Гребля (20).

ВЪ ЛОХВИЦКОЙ СОТНѢ

Городъ Лохвиця съ фолварками (465), Западинци (6).

Села: Харковцѣ (13), [506] Жабки (51), Свиридовка (31) Голѣнка (15).

Деревнѣ: Шмиgлѣ (5), Ячники (10), Ручки (29), Млини (38).

ВЪ ЧОРНУСКОЙ СОТНѢ.

Чорну хи городъ (379); при городку Чорнухах передмѣстя: Ковалѣ (46), Козловка (58), Харсѣки (77).

Села: Голцѣ (64), мѣстечко Курѣнка (181).

Приселки: Скибинуѣ (14), Непратовка (7).

В ЛУКОМСКОЙ СОТНѢ.

Городокъ Лукомъле (122).

Села: Плеховъ (21), Калкаевъ (9), Великая Селецкая (4), Малая Селецкая (3), Михновуѣ (20), Александровка (6), Мауковуѣ (41), Березняки (36), Матвѣевка (11).

Мѣстечка: Оржиця (54), Горошинъ (170).

[51] ВЪ ЛУБЕНСКОЙ СОТНѢ.

Городъ Дубнѣ (331), передмѣстъе Засулле (90).

Села: Нижший Булатецъ (12), Вишший Булатецъ (23), Кононовка, Чуднов-цѣ (17)[4]), Воронинуѣ (16), Черевки (6), Пятигоруѣ (25)[5]), Губское (14), Тарандинуѣ (7), Енковуѣ (8), Бѣевцѣ — [6]), Ороби́ (3), Хелепцѣ(7), Тишки (39), Березоточа (58).

ВЪ ЧИГИРИНДУБРОВСКОЙ СОТНѢ.

Городъ Чигириндуброва (362).

Мѣстечко Жовнинъ (234).

Деревня Шушваловка (59).

В СОТНѢ ПИРЯТИНСКОИ.

Городокъ Пирятинъ (456).

Села: Приходхи (64), Харковуѣ (40), Каплинуѣ (75), Усовка (27), Буч* ни (25), Яуини (19), [51] Кейбаловка (20), Митченки (40).

Мѣстечко з уеэдомъ: Яблуневъ (69), з селами: Овсюки (52), Бѣлоусовка (91), Миклашевка (51), Круподеринуѣ (83), Савинуѣ (89), Золотухи (37), Остаповка (28).

Городъ Сенча съ фолварками. Село Хицѣ, Ломаки.

[52][7] Всепресвѣтлѣйшая державнѣйшая великая государиня імператрица Анна Іоановна самодержица всероссійская.

По високому вашего імператорского указу и по повелѣнію от господина гетмана Даніи́ла Павловича Апостола сего 1731 году генвара 11 д. о маетностехъ полку Лубенского старшина енералная и полковники слѣдствіе чинили, и во время оного слѣдствія по силѣ рѣшителнихъ осмого и десятого пунктовъ подъ всякимъ селомъ и деревнею мнѣнія приличные, которая маетност іменно кому по справедливости за служби его или предковъ его въ полное владѣніе, которая же на уряди временно надлежитъ до волѣ вашего імператорского величества, приложили. А понеже къромѣ імѣющихъся за владѣлцами полку Лубенского маетностей, которихъ помянутые старшина енералная и полковники по осмому пункту не отбѣрать от інних приговорили, осталися нѣкоторые села и деревнѣ безъ владѣлцовъ свободніе под вѣдѣніемъ сотенной старшини обрѣтающыеся, а на чини полку Лубенского полковой старшини маетностей, которими би удоволствованній всякъ на своемъ урядѣ моглъ и імѣлъ изъ чего войсковую вашему імператорскому величеству службу отправовать, столко не стало.

Того ради всенижайше просимъ вашего імператорского величества, да повелитъ ваше державство изъ оставшихъся онихъ [52б] свободнихъ войсковихъ селъ и деревень на вишъозначенные ранги по приложенному при семъ челобитъѣ ранговъ и на онные приличных селъ вѣденію подобающое по примѣру, какъ въ протчіи́хъ полкахъ імѣетъся, учинить опредѣленія и указъ.

13 д. генваря 1731 году.

Вашего імператорского величества нижайшые раби:

Лубенского полку полковые писаръ Степанъ Савіцкий за себе и за асаула Івана Павлова по его прошенію руку приложилъ.

Хоружий Степанъ Корсунъ.


  1. Починаючи з обома—і до кінця абзаца приписано іншою рукою.
  2. Починаючи з 37 ст. у рукопису, себто приговор енералной старшини полковників, скріплено підписом: Полковникъ лубенский Петръ Апостолъ.
  3. Ця частина поділена на три графи: 1 —число дворов. 2— назви сіл і деревень, а Заворожив. В друкованому числа дворів стоять, як і перед цим, у круглих дужках після назви поселення, до якого вони належать.
  4. 17—стоїть проти двох назв: Кононовка н Чудновуѣ.
  5. Спочатку було написано 21, а іншою рукою над 1-м написано 5.
  6. Замість числа стоїть риска.
  7. На кінці Слідства прикладені і ці два чолобиття з таблицею маєтностей на ранґ.
Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.