Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./31

Матеріал з Вікіджерел

[876] Пресвѣтлѣйщого и державнѣйшого великого государя нашего, его царского пресвѣтлого величества войска Запорожского гетман Іван Мазепа (23).

Ознаймуемъ симъ нашим унѣверсаломъ кождому кому колвекъ о том вѣдати належит, а особливе пану полковниковѣ лувенскому, старшинѣ полковой, Сотниковѣ, атамановѣ городовому э товариствомъ и войтовѣ тамошнему зъ мѣщанами и посполством, ижъ показовалъ намъ превелебний въ богу господинъ отецъ Іпатий Горбачевский, ігуменъ монастиря Мгарского Дубенского, зъ братією чрезъ посланного своего велебного отца Виктора Феодоро-вича фундушъ от яснеосвецоной Райни Могилянки Михайловой Корибуто-вой, княжни Вишневецкой, на мѣсце тое мгарское ку виставленню на хвалу божію монастиря з вираженъемъ землѣ околичной доводними ограничениями описанной, прежде будучому побожному строителю данний и легацію законника іеромонаха Савватія Вербицкого, постриженця тоей же Мгарской обытели, на той же монастир свѣжо тепер данную, въ которой двѣ части греблѣ Березотоцкой на рецѣ Сулѣ, где река Удай въ рѣку Сулу впадает, на речцѣ Березоточи будучой, едну част до его самого отчистимъ правомъ належную, а другую на змерлого рожоного брата его Андрея Вербицкого, тим же правомъ спадаючую, летовал, и просилъ насъ, абысмо обоє тій права нашимъ гетманскимъ унѣверсаломъ ствердили и умоцнили. Теди ми склонив-шися на тое его отца 'ігумена зъ братією прошеніе, уважаючи же ест слуш-ное и ку мноможенъю хвали божой потребное, велѣлисмо видати с канцел-лярій войсковой ему отцу игумену и всей братій сей нашъ виразний потвержателний унѣверсалъ, которимъ яко всѣ грунта, землѣ, поля, лѣси, сѣножати, млини давніе стараніемъ их монастирским отновленни и всякіе угодія от пререченной княжни Вишневецкой въ фундушѣ ономъ вираженій и іменними границами обясненній, ствержаем. Такъ и легацію помянутого законника Савватія Вербицкого на двѣ части пререченной греблѣ Березотоцкой данную, умоцняемъ и укрѣпляемъ. Мѣти теди хощемъ и повагою зъвѣрхности нашой гетманской пилно прикаэуемъ, абы нихто зъ старшини и черни войска Запорожского, а особливе эъ обывателей лубенскихъ, и зъ околичних людей въ владѣнъю и заживанню всѣхъ тих добръ въ фундушѣ и легацій описаних, тепер и в потомніе часи вишъіменованному превелебному господну отцу ігумену и всей братій монастиря Мгарского жадной и найменшой не важилъся чинити перешкоди. Данъ въ Гадячомъ мѣсяця іануаріа 24 д., 1699 году.

Звишменованиый гетман рукою власною.

Мѣсто печаты реиментарской.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала в суспільному надбанні в Україні
  • Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.