Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./41

	СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
	Як допомогти й отримати допомогу під час війни

◀ Лист Самуйловича до полковника лубенського, де стверджується фундуш Раїни Могилянки, 1683. 17. VIII.

Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. Унів. Дем'яна Ігнатовича на с. с. Луку й Хитці, 1670. 18. І. (Дем'ян Многогрішний)

Унів. Макс. Ілляшенка полк. лубенського на с. Тliски, 1677. 11. Х. ▶

Київ: 1931

[96] Унѣверсалъ Демяна Ігнатовича, гетмана потвердительній на села Луку, Хицѣ и въсѣ кгрунта монастирскіе (12).

Демянъ Ігнатовичъ гетманъ войска его царского пресвѣтлого величества Запорозского.

Всей старшинѣ и черни войска его царского пресвѣтлого величества Запорозского и кому колвекъ будет показанъ сей унѣверсалъ нашъ тепер и на потомъніе часи, ижъ славной памяти въ богу зейшліе гетманове войскъ Запорозьскихъ антецессарове наши зъвикли завше мѣстца святіе въшелякими датками ущедряти и маетности надавати. А до того и великій государъ нашъ его царское пресвѣтлое величество по тих унѣверсалахъ гетмановъ войскъ Запорозскихъ наданъніе монастирови всемилостивого спаса Мгарскому и превелебному господиномъ оцемъ игуменом зо въсею о христѣ братіею на маетности, тоест на село Хицѣ, на село Луку, і на вшелякіе кгрунта, сѣножати, займища и поля, грамотою своею Государскою ствердити и подати, зо въсѣмъ якъся въ собѣ мѣютъ до спокойного и вѣчистого уживання рaчилъ. Прето и мы яко тот же наступуючи на тот урядъ гетманства^[1]) войска его царского пресвѣтлого величества Запорозьского, тie унѣверсали антецессо ровъ нашихъ и до грамоти царской имъ пречестному господину отцу игу: мену и всей братій наданное стосуючися, симъ унѣверсаломъ нашимъ конъ фѣрмуемъ, ствержаемъ и надаемъ, абы тихъ въсѣхъ маeтностей и кгрунтовъ прилеглих, якъся въ собѣ мѣютъ, каждая старшина, такъ панъ полковникъ лубенский въ обнятю, въ держаңю жаднимъ не прикрался витяганемъ стацѣй, подводъ, становисками и іншими въсякими датками спокойне были держа чими и нѣ от кого и найменшой трудности и перешкоди себе не узналн, Пилно и сурово приказуемъ под сроgгимъ каранъемъ войсковимъ, А до того теж войтове эъвишъпoмeнeннихъ селъ абы вышелякое послушенство превелеб ному въ богу отцу игумену мгарскому отдавали, якo тому зьвичай зостает. А хто бы упорнимъ въ подданихъ имъ былъ тихъ яко свойхъ власних под данихъ карати ведлугъ заслуги поръволяемъ. Писанъ въ Батуринѣ дня 18 генъвара, року 1670-го.

В подлиномъ таковъ подписъ: Демянъ Ігнатовичъ, гетманъ войска его царского пресвѣтлого величества Запорозского.

Мѣсто печати гетьманской.

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні. Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала в суспільному надбанні в Україні Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років. Автор помер у 1939 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.

1. Написано гтманстма.