Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./62

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[Гамаліїв].

Копія.

41.

Пресвѣтлѣйшаго и державнѣйшаго великаго государя его царского вели чества войскъ Запорожскихъ гетманъ, славнаго чина святого апостола Ан дрея и бѣлого орла кавалер, Іоанъ Мазепа.

Всей старшинѣ и чернѣ войскъ его ж царского величества Запорожскихъ, а особливе пану полковниковѣ лубенскому, старшинѣ полковой, сотникомъ, меновите чорнускому, и всѣмъ старшимъ и меншимъ войскового и посъПоли того чину в том полку знайдуючимся обывателемъ, и кождому кому бы кол векъ отомъ вѣдати теперъ и в потомный часъ належало, симъ унѣверсаломь нашимъ ознаймуемъ, ижъ респекътуючи мы гетманъ и кавалер на значные вѣрные, зичливые и радѣтельные пана Михайла Гамалѣй, асаули войскового енерального, въ войску Запорожскомъ эъ отца и здѣда роненные, такъ предаде знаменитихъ урядовъ бунчучництва енералного, а потомъ хоружества енералного ж, яко и на конферованномъ теперь [1286) такъже енералномъ асаулcкoмъ достойнствѣ, зъуконтентованнемъ нашымъ ронячіеся услуги и за слуги, надаемъ ему село Пузники въ полку Лубенскомъ въ сотнѣ Чорнуской знайдуючоеся, зо всѣми до того села здавна и теперь належачими грунтами, добрами и угодіями, позволяючи от людей посполитыхъ послушенство и вся кие подъданскіе повинности, а згрунтовъ и всякихъ тамошныхъ обще угодій користи и пожитки отбирати. Зачимъ абы панъ полковникъ лубенскій зъ старшиною полковою, сотникъ чорнускiй иңихто згола зъ старшихъ и мен шихъ того полку обывателей не смѣлъ и не важился ему пану Михайлу Гамалѣй, асаулови войска Запорожского енералному въ обнятю под свою посcессію того села и въ отбыраню от людей поспехитихъ послушенства, а з добръ приходячихъ пожитковъ, жадной найменшой теперь впредъ чи нити перешкоди, кривды, трудности и перенагабання, пилно и грозно ва руемъ, упоминаемъ и приказуемъ. Войтъ зась пузниковскій зъ всѣми Пос политими людми (: кромѣ козаковъ, которій при своихъ ненарушниҳӣ вой сковыхъ волностех и правах мѣють зоставати:) повиненъ его пана Гама лѣй, асаули войскового енералного во всемъ слухати, уищаючи подданское всякie належитости. Таковая наша воля и указъ абы тепер и въпред при належитой своей моцы и повазѣ ненарушне у всѣхъ консервована была, повторе и подесяте пильно упоминаемъ, варуемъ и приказуемъ. Данъ з кан целярией войсковой въ фортеци Бѣлоцерковской, мая 25, pоку 1708.

В подлинномъ подписано тако: Звыпъменованный гетданъ и кавалер рукою власною.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.